7 Tage 7 Nächte - Sportfreunde Stiller

«Ich weiß nicht mehr wie es kam,

ich drehte mich um und sah sie an.

Erstaunlich für mich war, dass sie mich auch wahrnahm.

Auf ihre Frage hin, ob ich heut' ihr Taxi bin,

lenkte sie nur kurz ein und sagte danach: Fahr' mich Heim

oder zu dir.»

7 Tage, 7 Nächte bei mir,

es war’n 7 gute und 7 schlechte mit ihr.

7 Tage, 7 Nächte zusamm’n,

168 Stunden lang.

Ich bot ihr Brecht und Thomas Mann,

ich bot ihr auch Bukovski an.

Und peinlich für mich war, wie ich so dastand.

Ich erwähnte meine Theorie über Psychologie,

Des einen Freud', des ander’n Leid,

sie wusste über Freud bescheid.

7 Tage, 7 Nächte bei mir,

es war’n 7 gute und 7 schlechte mit ihr.

7 Tage, 7 Nächte zusamm’n,

168 Stunden lang.

7 Tage, 7 Nächte bei mir,

es war’n 7 gute und 7 schlechte mit ihr.

7 Tage, 7 Nächte zusamm’n,

168 Stunden lang.

7 Tage, 7 Nächte bei mir,

es war’n 7 gute und 7 schlechte mit ihr.

7 Tage, 7 Nächte zusamm’n,

168 Stunden lang.

Wir ernährten uns von Geschichten, rhetorischen Gerichten.

Bedenklich für mich war, wie sie mich laufend ansah.

Auf ihre Frage hin, ob ich wirklich glücklich bin,

lenkte ich nur kurz ein und fuhr sie danach Heim."

«Я не пам’ятаю, як це сталося

Я обернувся і подивився на неї.

Мене здивувало, що вона теж мене помітила.

Коли вона запитала, чи я сьогодні її таксі,

вона лише ненадовго поступилася, а потім сказала: відвези мене додому

або тобі».

7 днів, 7 ночей зі мною,

з нею було 7 хороших і 7 поганих.

7 днів, 7 ночей разом,

168 годин.

Я запропонував їй Брехта і Томаса Манна,

Я їй також запропонував Буковського.

І мені було соромно, як я там стояв.

Я згадав свою теорію про психологію,

В одному радість, в іншому - горе,

вона знала про Фрейда.

7 днів, 7 ночей зі мною,

з нею було 7 хороших і 7 поганих.

7 днів, 7 ночей разом,

168 годин.

7 днів, 7 ночей зі мною,

з нею було 7 хороших і 7 поганих.

7 днів, 7 ночей разом,

168 годин.

7 днів, 7 ночей зі мною,

з нею було 7 хороших і 7 поганих.

7 днів, 7 ночей разом,

168 годин.

Ми харчувалися розповідями, риторичними стравами.

Те, як вона дивилася на мене, хвилювало мене.

Коли вона запитала, чи я справді щасливий,

Я ненадовго поступився, а потім відвіз її додому».