Excerpts from the Seduction of Ingmar Bergman - Sparks

I am Ingmar Bergman

You may or may not know my films

You may or may not know anything about me as a person

Still, the strange events following the warm and unexpected reception to my

film Smiles Of A Summer Night

Are something that no one has known about — until now

Good, Evil, God, the Devil, Life, Death — these were my usual concerns.

This film, though, was a comedy

A comedy!

How far from a comedy the events to follow would be

Have you ever felt compelled to do something against your will?

I have.

I have

You see, I have a total disdain for escapist art, and yet why, on that cold May

afternoon in Stockholm in 1956, did I feel the need to enter that movie theatre

to see escapist art of the worst sort, a typical American action film

Well, the title is not what is important.

What is important is that I felt

compelled to stay against my will, for 90 long minutes

Why?

Was it the urge to partake of something mindless?

Was it the urge to indulge in something vacuous?

Was it the urge to do something unlike Ingmar Bergman

And, as lights finally came on I got up and walked out as quickly as I could

and onto the street — but not the street I expected

Mr. Bergman, how are you?

Something we can get for you?

Some Ramlösa, like some ice?

My name’s Gerald Geoffrey Weiss

We’ve got to turn him ‘round

Not let him let us down

We’ve got to turn him ‘round

Not let him turn us down

We’ve got to turn him ‘round

Not let him turn us down

How could he be so small to turn us down at all

How could he be so small to turn us down at all

He’s great, but not that great

He thinks he has a choice in all this

He thinks he has a choice in all this

He thinks he has a choice in all this

We’ve offered him the moon

Rejected us like goons

And all the while unfazed, his eyes were dull and glazed

But all that’s in the past

He really has some goal to turn us down at all

He really has some goal to turn us down at all

Is anyone that great?

Let’s see how well he does without us

He’ll see that he is lost without us

He’ll never be that great without us

Bergman, Bergman, Bergman, Bergman, Bergman, Bergman, Bergman, Bergman …

He’s home, he’s home, and we’re so glad

He’s home, he’s home, and we’re so glad

No fireworks, no marching band

No fireworks, no marching band

But old and young, rejoice and cheer

But old and young, rejoice and cheer

Without him here, we’re barely here

Without him here, we’re barely here

Ah, but Bergman well, he examines all

And most of all himself

Good night, that’s all

Good night, that’s all

Я Інгмар Бергман

Ви можете знати, а можете не знати мої фільми

Ви можете нічого про мене як про людину знати чи не знати

І все-таки дивні події після теплого і несподіваного прийому мого

фільм «Посмішки літньої ночі».

Це те, про що ніхто не знав — досі

Добро, Зло, Бог, Диявол, Життя, Смерть — це були мої звичайні турботи.

Однак цей фільм був комедією

Комедія!

Наскільки далекі від комедії були б події, які слідити

Ви коли-небудь відчували, що змушені робити щось проти своєї волі?

У мене є.

У мене є

Розумієте, я взагалі зневажаю мистецтво втечі, але чому в того холодного травня

після обіду в Стокгольмі 1956 року, чи відчув я потребу увійти в цей кінотеатр

 побачити найгірше мистецтво втечі, типовий американський бойовик

Ну, назва не важлива.

Важливо те, що я відчув

змушений залишитися проти моєї волі протягом 90 довгих хвилин

Чому?

Чи було це бажання споживати щось безглузде?

Чи було це бажання вдаватися до чогось порожнього?

Чи було це бажання зробити щось на відміну від Інгмара Бергмана

І коли світло нарешті запалилося, я встав і вийшов так швидко, як міг

і на вулицю — але не ту вулицю, яку я очікував

Пане Бергман, як справи?

Щось ми можемо придбати для вас?

Якась Рамльоса, як трохи льоду?

Мене звати Джеральд Джеффрі Вайс

Ми повинні повернути його

Не дозвольте йому підвести нас

Ми повинні повернути його

Не дозволяйте йому відмовляти нам

Ми повинні повернути його

Не дозволяйте йому відмовляти нам

Як він міг бути таким маленьким, щоб відмовити нам

Як він міг бути таким маленьким, щоб відмовити нам

Він чудовий, але не такий

Він думає, що у нього є вибір у всьому цьому

Він думає, що у нього є вибір у всьому цьому

Він думає, що у нього є вибір у всьому цьому

Ми запропонували йому місяць

Відкинув нас як головоріз

І весь цей час його очі були тьмяні й засклені

Але все це в минулому

Він справді має певну мету, щоб взагалі відмовити нам

Він справді має певну мету, щоб взагалі відмовити нам

Хтось такий чудовий?

Давайте подивимося, як добре він обійдеться без нас

Він побачить, що він загублений без нас

Він ніколи не буде таким чудовим без нас

Бергман, Бергман, Бергман, Бергман, Бергман, Бергман, Бергман, Бергман…

Він вдома, він вдома, і ми дуже раді

Він вдома, він вдома, і ми дуже раді

Ні феєрверків, ні оркестру

Ні феєрверків, ні оркестру

Але старі й малі, радійте і веселіться

Але старі й малі, радійте і веселіться

Без нього тут ми ледве тут

Без нього тут ми ледве тут

Ах, але Бергман добре, він всього досліджує

І перш за все сам

Доброї ночі, ось і все

Доброї ночі, ось і все