Silfur-Refur - Sólstafir

Roddin hun hvislar pukinn fer á stjá

I hummu læðist lævis er hann sá

Andanum ognar eg aldrei atti von

Þreytist hann aldrei, hemski einskis son?

Hann stappar i golfið prammar fran á nótt

Aldrei hann sefur aldrei er honum rott

Heltekinn hugurinn ég atti aldrei von

Vakandi overan feðraði þennan son

Brennur í skinni, að heiftinni linni nú

Halsinn i snøru ég ottast ei lengur trú

Heltekinn hugurinn ég atti aldrei von

Vakandi overan feðraði þennan son

Голос, який вона шепоче шайбі, йде нанівець

У хумму він підкрадається хитро, коли бачить

Я ніколи не дихаю надією

Він ніколи не втомиться, дурний сину?

Він тупцює в баржах для гольфу з ночі

Він ніколи не спить, він ніколи не гниє

Весь розум, на який я ніколи не сподівався

Пильний надана народив цього сина

Горить в шкірі, поки гнів не вщухне

Шия підтягнулася, я більше не боявся віри

Весь розум, на який я ніколи не сподівався

Пильний надана народив цього сина