Miðdegi - Sólstafir

Eins og dalalæðan

Skreið um hlíðarnar

Við læddumst hljótt um stræti borganna

Frá óttu fram á miðjan morguninn

Hljóðrænt myrkur streymir um mín vit

Á dauðans vængjum svíf

Fram á rauða nótt

Á dauðans vængjum svíf

Frá náttmáli uns dagur r’s á ný

Með ljós í flösku fram á rauða nótt

Við drukkum í okkur fegurðina

Af sárri reynslu, og bitri, vitið vex

Á dauðans vængjum svíf

Fram á rauða nótt

Á dauðans vængjum svíf

Як дно долини

Поповзайте по схилах

Ми мовчки повзли вулицями міст

Від страху до середини ранку

Фонетична темрява пронизує мій розум

На крилах смерті пливуть

До червоної ночі

На крилах смерті пливуть

Від ночі до дня r знову

З світлом у пляшці до червоної ночі

Ми пили в красі

З гіркого досвіду, і гіркого, росте мудрість

На крилах смерті пливуть

До червоної ночі

На крилах смерті пливуть