Nón - Sólstafir

Sólbrot yfir nátthaga

Læðist sifji nætur, stelur minni sálarró

Þögnin þung sem blóð

Brestur tónn eitt sinn fagur

Kyrrð í vetrarríki

Myrkrið mýkir glætan gul

Gæðir kuldann hlýjum yl er nótt fellur á ný

Nóttin þung sem blý

Fönnin kæfir sumarilm

Vetur tekur yfir

Vonin kom með vorinu

En lifði ekki lengi hér á Góumánuðum

Dó í ánauðum

Stoltið drap þá veiku von

Kyrrð í vetrarríki

Rökkvar yfir lífi okkar

Úr fjarlægðinni fögur er ástin vorboðin

Hjartans vorboðinn

Nú grafin er í fönn

Vetur tekur yfir

Mjúkir tónar mosans sofa í djúpu vetrarhúmi

Dúnmjúk skýin étin upp af nöprum grámanum

Sefur illum svefni, í hvaða litum dreymir þig?

Læðist litlaus nóttin kannski inn í huga þinn?

Ekki fann ég guð í gömlu bókaskruddunum

Né hamingju í flösku, ekkert lýsti mína leið

Drápu niður fæti illar draumfarir

Samviskan nagar sálarhræ í illri neyð

Сонячні опіки над нічними луками

Прокрадається крізь ніч, краде мій душевний спокій

Тиша важка, як кров

Вибух тон колись мальовничий

Взимку тихо

Темрява пом’якшує яскраво-жовтий колір

Зберігає холод, коли знову настає ніч

Ніч важка, як свинець

Fönnin задихає аромат літа

Зима бере верх

Надія прийшла з весною

Але недовго прожив тут у ґумські місяці

Помер у неволі

Гордість вбила слабку надію

Взимку тихо

Затьмарює наше життя

З прекрасної відстані кохання — провісник весни

Повідомлення серця весни

Зараз могила розкопана

Зима бере верх

М’які тони моху сплять у глибокій зимовій імлі

Пухові хмари, з’їдені гіркою сірістю

Погано спиш, в яких кольорах сниться?

Може, безбарвна ніч закрадається у вашу думку?

У старовинних книжкових прикрасах я не знайшов бога

Ні щастя в пляшці, ніщо не описало мій шлях

Вбити ногою злі мрії

Совість гризе тушу душі в скорботі