Ísafold - Sólstafir

Inn að beini nú nistir kuldi þinn á ný

I sorginni er gimsteinn hlyjunnar á við bly

Marga dyrðardaga og nætur

Dvelur þu í höfði mér

Í grimmu húmi nætur

Dansar hún er engin ser

Ísafold nú blæðir her

Á rotnu holdi gæðir ser

Jafnvel þó sálin risi

Úr svefnsins væru laug

Með funa blóðs að vopni

Sæla út úm hverja taug

Var vonin veik og sjalfið dyrkað

Sem hin helgu vé

Ég heyri ekki lengur storminn geisa

Komdu inn

Тепер у кістку знову застудіть

У горі перлина тепла, як свинець

Багато славних днів і ночей

Ти залишишся в моїй голові

У жорстоку ніч

Танцює вона не сер

Ісафолд зараз кровоточить армія

На гнилої м'якоті якісно виглядає

Хоч душа підноситься

Від сну були басейн

З фуною кров’ю як зброєю

Благослови з кожного нерва

Надія була слабкою і самопоклонялася

Як святе горе

Я більше не чую грози

Давай в