Alive in a Sea of Dying Flowers - Soijl

Woman of your dreams, I am

Comfort and relief — that is I

Through disease and times of woe

I will complete you with joy and happiness

There’s only love in me

My mind is that of calm yet I grow weary

My heart is total love yet I am harm

But that was then, now this is a later hour

I claimed I’d be there when we’re growing older

'Twas only my heart that’s growing colder

I left you adrift in a sea of dying flowers

Alive in a sea of flowers dying

You chose to believe in my words

I only promised «in health»

«Sickness», I only took for so long

Now I leave for better or for worse

I have seen greener grass

Call me what you want — a succubus

temptress or harlequin, I don’t care

I’ve left a mark that wont go away soon

My lies are truth to me

Our love was that of lies and you never knew

Until I felt that I must leave with no return

This is the now, I know my «love» has been forgotten

Time hibernated and froze the coldest of all hearts

Adoration games, I play them and tear apart

Passion to cancer, my reverence so rotten

But no, there is only silence in the end

My time is nothing but a fading memory

Я жінка твоєї мрії

Комфорт і полегшення — це я

Через хвороби та часи горя

Я доповню вас радістю та щастям

В мені лише любов

Мій розум спокійний, але я втомлююся

Моє серце — повна любов, але мені шкода

Але це було тоді, тепер це пізніше

Я стверджував, що буду там, коли ми підростемо

«Тільки моє серце стало холоднішим

Я покинув тебе на самоплив у морі вмираючих квітів

Живий у морі квітів, що вмирають

Ви вирішили повірити моїм словам

Я лише пообіцяв «на здоров’я»

«Хвороба», я тільки довго

Тепер я йду на краще чи на гірше

Я бачив зеленішу траву

Називайте мене як хочете — сукубом

спокусниця чи арлекін, мені байдуже

Я залишив слід, який не зникне скоро

Моя брехня для мене правда

Наша любов була брехнею, про яку ви ніколи не дізналися

Поки я не відчув, що мушу піти без повернення

Це тепер, я знаю, що моє «любов» забуто

Час впав у сплячку і заморозив найхолодніше з усіх сердець

Ігри обожнювання, я граю в них і розриваю

Пристрасть до раку, моє шанування таке гнило

Але ні, в кінці є лише мовчання

Мій час — не що інше, як згасаючий спогад