Resolve. - Sleeping At Last

Generations wait

Like the river sways,

For a father’s blood,

For a mother’s love.

Though not the promised land,

Nor any perfect plan,

Along our neutral path

There was a single lowered branch.

What was flawless canvas-white,

What was kindness in our eyes

Is now a blemished masterpiece,

An astigmatism life.

But let’s cut right to the chase,

To when the best of us was on display,

Before we tipped the scale from confidence to doubt.

I would hold you now, if only i knew how.

Concentration breaks

Under frivolous weight.

If the right words exist,

May they find our lips.

Let’s stay the course

And let the tension make us new.

I don’t know if it’s virtue,

I don’t know if it’s just dumb luck.

Would it matter if it was?

What if we welcomed change in Or opened up just enough

To let it begin?

«the doors will open wide for you.»

It was said just like it was the truth,

If we walk right through…

Покоління чекають

Як коливається річка,

За кров батька,

Для маминої любові.

Хоч і не земля обітована,

І жодного ідеального плану,

На нашому нейтральному шляху

Була одна опущена гілка.

Що було бездоганне полотно-біле,

Якою була доброта в наших очах

Тепер це заплямований шедевр,

Життя з астигматизмом.

Але давайте перейдемо до справи,

Коли найкращі з нас були на екрані,

До того, як ми похилили шкалу від впевненості до сумнів.

Я б обійняв тебе зараз, якби я знав, як.

Зриви концентрації

Під легковажною вагою.

Якщо є правильні слова,

Нехай вони знайдуть наші губи.

Залишаємо курс

І нехай напруга зробить нас новими.

Я не знаю, чи це чеснота,

Я не знаю, чи це просто тупа удача.

Чи мало б значення, якби це було?

Що якби ми привітали зміни або відкрилися достатньо

Щоб почати?

«Двері для тебе відчиняться навстіж».

Було сказано так, ніби це була правда,

Якщо ми пройдемо прямо через…