Missing Letters - Sleeping At Last

One by one the knots we’ve tied will come undone.

Like picking locks, we’ll sow our seeds beneath the sun.

Our accomplice is the rain,

With patience, that of saints

It grows and grows,

Our home sweet home.

It took me 27 years to wrap my head around this-

To brush the ashes off of everything i love.

Where courage was contagious, confidence was key.

Right as rain, soft as snow,

It grows and grows and grows,

Our home sweet home.

We’ll try to document this light,

With cameras to our eyes,

In an effort to remember

What being mended feels like.

We’re home sweet home.

Один за одним розв’язуються вузли, які ми зав’язали.

Як зривання замків, ми будемо сіяти своє насіння під сонцем.

Наш спільник — дощ,

З терпінням святих

Росте й росте,

Наш дім милий дім.

Мені знадобилося 27 років, щоб подумати про це...

Щоб змити попіл із усього, що я люблю.

Там, де сміливість була заразною, ключовою була впевненість.

Прямо як дощ, м'який, як сніг,

Воно росте, росте й росте,

Наш дім милий дім.

Ми спробуємо задокументувати це світло,

З камерами в очі,

Намагаючись запам’ятати

Що таке виправлення.

Ми вдома, милий дім.