Emphasis - Sleeping At Last

Death is promised to the bee

Who’s sting protects the colony.

Was its life worth nothing more

Than honey for the queen?

Life is a branch and it is a dove,

Handcrafted by confusing love.

Sign language is our reply,

When church bells make no sound.

In hollow towers and empty hives,

We craved sweetness with a fear of heights.

Was it all just a grain of sand

In an hourglass?

The smartest thing i’ve ever learned

Is that i don’t have all the answers,

Just a little light to call my own.

Though it pales in comparison

To the overarching shadows,

A speck of light can reignite the sun

And swallow darkness whole.

Death is a cold, blindfolded kiss.

It is the finger pressed upon our lips.

It puts an unwanted emphasis

On how we should have lived.

Life is a gorgeous, broken gift.

Six billion+ pieces waiting to be fixed.

Love letters that were never signed,

Sent to where we live.

But the sweetest thing i’ve ever heard

Is that i don’t have to have the answers,

Just a little light to call my own.

Though it pales in comparison

To the overarching shadows,

A speck of light can reignite the sun

And swallow darkness whole.

Смерть обіцяна бджолі

Хто жало захищає колонію.

Чи було його життя нічого більшого

Чим мед для королеви?

Життя — гілка, — це голуб,

Зроблено вручну заплутаною любов’ю.

Мова жестів — це наша відповідь,

Коли церковні дзвони не лунають.

У порожнистих вежах і порожніх вуликах,

Ми бажалися солодкого, боячись висоти.

Чи все це було просто піщинкою

У пісочний годинник?

Найрозумніша річ, яку я коли-небудь навчився

Хіба я не маю відповідей на всі,

Лише трохи світла, щоб назвати мого власного.

Хоча це блідне в порівнянні

до всеосяжних тіней,

Частинка світла може знову запалити сонце

І проковтнути темряву цілком.

Смерть — це холодний поцілунок із зав’язаними очима.

Це палець, натиснутий на наші губи.

Це робить небажаний акцент

Про те, як ми повинні були жити.

Життя — це чудовий, зламаний подарунок.

Понад шість мільярдів штук чекають на виправлення.

Любовні листи, які ніколи не були підписані,

Відправлено туди, де ми живемо.

Але найсолодше, що я коли-небудь чув

Хіба що мені не потрібно мати відповіді,

Лише трохи світла, щоб назвати мого власного.

Хоча це блідне в порівнянні

до всеосяжних тіней,

Частинка світла може знову запалити сонце

І проковтнути темряву цілком.