Осень в природе - Слава Бобков

Суета бегущих дней

С хороводом листьев кружит.

Одинокий воробей

Приземлившись, пьёт из лужи,

А меня уносит вдаль,

Где смеялся ветер детства,

Где жила моя печаль,

С синим небом по соседству.

Осень в природе,

Осень во мне…

Грусть на исходе,

А радости нет.

Нет больше света первой любви,

Только серьёзные дни.

Ничего вернуть нельзя,

Всё пройдёт, не повторится,

Только Матушки глаза

Мне как в детстве будут сниться…

Загуляла моя жизнь

По ухабам да по кручам,

Сам же смолоду решил —

Испытать себя получше…

Осень в природе,

Осень во мне…

Грусть на исходе,

А радости нет.

Нет больше рядом старых друзей,

Вольных, безоблачных дней.

Жёлтых листьев хоровод

Мне приносит утешение,

От проблем и от забот

Я уйду листом осенним.

А когда откроет «Дверь»

«Сторож» ржавыми ключами,

Я скажу — ну что ж, теперь —

Можно всё начать сначала.

Осень в природе,

Осень во мне…

Грусть на исходе,

А радости нет.

Осень в природе, вольный листок,

Так же как я одинок.

Суєта днів, що біжать

З хороводом листя кружляє.

Самотній горобець

Приземлившись, п'є з калюжі,

А мене забирає вдалину,

Де сміявся вітер дитинства,

Де жила мій смуток,

З синім небом по сусідству.

Осінь у природі,

Осінь у мені…

Сум на виході,

А радості немає.

Немає більше світла першого кохання,

Лише серйозні дні.

Нічого не можна повернути,

Все пройде, не повториться,

Тільки Матінки очі

Мені як у дитинстві снитися...

Загуляло моє життя

За вибоїнами та по кручах,

Сам же замолоду вирішив—

Випробувати себе краще.

Осінь у природі,

Осінь у мені…

Сум на виході,

А радості немає.

Немає більше поряд старих друзів,

Вільних, безхмарних днів.

Жовтого листя хоровод

Мені приносить втіху,

Від проблем і від клопотів

Я піду листом осіннім.

А коли відчинить «Двері»

«Сторож» іржавими ключами,

Я скажу — ну що ж, тепер —

Можна все розпочати спочатку.

Осінь у природі,

Осінь у мені…

Сум на виході,

А радості немає.

Осінь у природі, вільний листок,

Так само як я одинокий.