Эй, звезда! - Слава Бобков

Кто-то живёт серьёзно,

Свой уважая путь,

С неба хватая звёзды,

Ценит простую суть.

Играми тьмы и света

Не разбивает лба,

На виражах за это

Любит его судьба!

Эй, звезда!

Где бы было твоё счастье,

Если бы тебе стало некому светить?

В этой жизни многое ценно лишь отчасти,

Но ведь есть и то, что невозможно оценить!

Кто-то живёт и стонет,

Смысла, мол, в жизни нет,

Вёсла отбросив, тонет,

Не замечая свет.

Вечная тайна неба —

Жизни круговорот,

Просто умом он не был

Там, где душа живёт.

Эй, звезда!

Где бы было твоё счастье,

Если бы тебе стало некому светить?

В этой жизни многое ценно лишь отчасти,

Но ведь есть и то, что невозможно оценить!

Если обида ранит,

Если вокруг темно,

Выводы делать рано,

Просто открой окно…

Слышишь как непогоду

Ветер уносит прочь?

С ним раздели свободу —

Станет короче ночь!

Эй, звезда!

Где бы было твоё счастье,

Если бы тебе стало некому светить?

В этой жизни многое ценно лишь отчасти,

Но ведь есть и то, что невозможно оценить!

Эй, звезда!

Где бы было твоё счастье,

Если бы тебе стало некому светить?

В этой жизни многое ценно лишь отчасти,

Но ведь есть и то, что невозможно оценить!

Хтось живе серйозно,

Свій поважаючи шлях,

З неба хапаючи зірки,

Цінує просту суть.

Іграми темряви та світла

Не розбиває чола,

На виражах за це

Любить його доля!

Гей, зірко!

Де було б твоє щастя,

Якби тобі стало нікому світити?

В цьому житті багато цінно лише частково,

Але бо є і то, що неможливо оцінити!

Хтось живе і стогне,

Сенсу, мовляв, у житті немає,

Весла відкинувши, тоне,

Не помічаючи світло.

Вічна таємниця неба—

Життя кругообіг,

Просто розумом він не був

Там, де душа живе.

Гей, зірко!

Де було б твоє щастя,

Якби тобі стало нікому світити?

В цьому житті багато цінно лише частково,

Але бо є і то, що неможливо оцінити!

Якщо образа ранить,

Якщо довкола темно,

Висновки робити рано,

Просто відкрий вікно.

Чуєш як негоду

Вітер забирає геть?

З ним розділи свободу —

Чи стане коротша ніч!

Гей, зірко!

Де було б твоє щастя,

Якби тобі стало нікому світити?

В цьому житті багато цінно лише частково,

Але бо є і то, що неможливо оцінити!

Гей, зірко!

Де було б твоє щастя,

Якби тобі стало нікому світити?

В цьому житті багато цінно лише частково,

Але бо є і то, що неможливо оцінити!