Beatles и Высоцкий - Слава Бобков

В воздухе морозном звезды, словно льдинки,

Звонкие, живые, светом колют глаз,

Beatles и Высоцкий, гибкие пластинки,

Джинсы и гитара, и девятый класс…

Здравствуй, город детства, время не помеха!

Не стареют горы, живы Цветники.

Минус двадцать девять, в декабре приехал,

Ну, а в сердце лето, танцы у реки…

До утра на лавочке — битломаны местные —

Пели честным девочкам песни неизвестные,

О любви и о войне,

О свободе и тюрьме,

Русские, английские…

Лишь бы сердцу близкие!

Стройная девчонка с ясными глазами

Нынче заграницей, замужем давно.

Как дурак скандалил пьяный на вокзале

Я тогда… сегодня — вспоминать смешно!

А может не такой уж я совсем пропащий,

Раз в душе вот эта светлая печаль?

Может, снова вспомню, кто я настоящий,

И спою однажды то, о чём молчал…

До утра на лавочке — битломаны местные —

Пели честным девочкам песни — тоже честные,

О любви и о войне,

О свободе и тюрьме,

Русские, английские…

Лишь бы сердцу близкие!

У повітрі морозному зірки, неначе крижинки,

Дзвінкі, живі, світлом колють око,

Beatles і Висоцький, гнучкі платівки,

Джинси і гітара, і дев'ятий клас…

Привіт, місто дитинства, час не перешкода!

Не старіють гори, живі Квітники.

Мінус двадцять дев'ять, у грудні приїхав,

Ну, а в серці літо, танці біля річки…

До ранку на лавочці - бітломани місцеві -

Співали чесним дівчаткам пісні невідомі,

Про любов і про війну,

Про свободу і в'язницю,

Російські, англійські...

Тільки б серцю близькі!

Струнка дівчинка з ясними очима

Нині закордоном, одружена давно.

Як дурень скандалив п'яний на вокзалі

Я тоді... сьогодні — згадувати смішно!

А може не такий уже я дуже зниклий,

Раз у душі ось цей світлий сум?

Може, знову згадаю, хто я справжній,

І спою одного разу те, про що мовчав...

До ранку на лавочці - бітломани місцеві -

Співали чесним дівчаткам пісні — теж чесні,

Про любов і про війну,

Про свободу і в'язницю,

Російські, англійські...

Тільки б серцю близькі!