Corrandes D´Exili - Sílvia Pérez Cruz

Una nit de lluna plena

Tramuntàrem la carena

Lentament, sense dir res…

Si la lluna feia el ple

També el féu la nostra pena

L’estimada m’acompanya

De pell bruna i aire greu

(com una Mare de Déu

Que han trobat a la muntanya)

Perquè ens perdoni la guerra

Que l’ensagna, que l’esguerra

Abans de passar la ratlla

M’ajec i beso la terra

I l’acarona amb l’espatlla

A Catalunya deixí

El dia de ma partida

Mitja vida condormida;

L’altra meitat vingué amb mi

Per no deixar-me sens vida

Avui en terres de França

I demà més lluny potser

No em moriré d’enyorança

Ans d’enyorança viuré

En ma terra del Vallès

Tres turons fan una serra

Quatre pins un bosc espès

Cinc quarteres massa terra

«Com el Vallés no hi ha res.»

Que els pins cenyeixin la cala

L’ermita dalt del pujol;

I a la plana un tenderol

Que batega com una ala

Una esperança desfeta

Una recança infinita

I una pàtria tan petita

Que la somio completa

Ніч повного місяця

Ми піднялися на хребет

Повільно, нічого не кажучи...

Якби місяць був повний

Так і наш жаль

Моя кохана зі мною

Коричнева шкіра і серйозне повітря

(як Діва Марія

Знайшли в горах)

Хай війна нас простить

Нехай кровоточить, нехай бореться

Перед переходом лінії

Я лягаю і цілую землю

І пестить її за плече

Я покинув Каталонію

День мого від'їзду

Період напіввиведення у сні;

Друга половина прийшла зі мною

Щоб не залишити мене без життя

Сьогодні на землях Франції

А завтра, можливо, далі

Я не помру від туги

Я проживу роки туги

У моїй землі Валлес

Три пагорби утворюють гірський масив

Чотири сосни густий ліс

П'ять чвертей забагато землі

«Як у Вале, немає нічого».

Нехай сосни оточують бухту

Скит на вершині пагорба;

А на рівнині тендероль

Що тріпоче, як крило

Зламана надія

Безмежне небажання

І така мала батьківщина

Ця повна мрія