20.000 Rosen - Sierra Kidd

Warum sind Rosen rot?

Weil lieben bluten heißt

Du bist so kalt, dass ich vergesse wer ich war

Alles ist zugeschneit

Sind wir high, bist du wunderschön und vollkomm' okay

Doch ich bin ständig down und Dornen tu’n weh

Aber ich drücke beide Augen zu, kann ich dich einmal nicht

Mit dem schönsten Wasser gießen, dann verfaulst du

Menschen erwarten, dass ich auf Partys eine Rose trag'

Doch ich habe das Gefühl, ich bin selber nur deine und stehe ständig ohne da

Oh, klar bin ich fast blind, die Menschen hassen mich so sehr

Mir rennen hundert-tausend Veilchen hinterher

Und Fuck ich kenn' dich nicht mal echt, nicht mal im Ansatz, sag ich ein

falsches Wort

Hab' ich mich gleich wieder in Brennnesseln gesetzt

(Gleich wieder in Brennnesseln gesetzt, gleich wieder in Brennnesseln gesetzt)

Und du weißt, ich tat alles für dich und sägte jeden Unkraut ab

Offenbar ist mein Herz weg, doch ein Loch ist da

Der Tag wird kommen, an dem du merkst, dass ich die Sonne war

Die Dornen stechen mich so sehr, wie ein Messer in mein Herz

Und ich drück' es immer tiefer hinein

Die alten Narben tuen weh, mit jedem Wort was du erwähnst

Und ich glaub', ohne dich gehe ich ein, gehe ich ein

Gehe ich ein, gehe ich ein

Was soll ich noch sagen wegen dir verdammt verpeste ich die Luft

Und wir streiten und du trinkst und du versteckst dich hinterm Busch

Du schmierst dir selber Honig um den Mund und wartest ein paar Tage

Bis ich wieder für dich da sein will und mich stechen die Stacheln dann

Du hängst mit Mücken und Bienen ab

Besessen von dir, weil ich zu verrückt und verliebt war

Ich glaube nicht, dass ich den Status «glücklich» verdient hab'

Für die Last auf meinen Schultern ist mein Rücken der Spielplatz

Und würde ich dich verlassen wollen, dann renn ich nur dem Tod davon

Lasse, lasse mich vergiften, bis der Notarzt kommt

Und hör' mir wieder an, ich hab ein Rad ab

Für jedes meiner Laster, ich kann nicht ohne Blumen und ohne Wasser

Und du weißt, ich tat alles für dich und sägte jeden Unkraut ab

Offenbar ist mein Herz weg, doch ein Loch ist da

Der Tag wird kommen, an dem du merkst, dass ich die Sonne war

Die Dornen stechen mich so sehr, wie ein Messer in mein Herz

Und ich drück' es immer tiefer hinein

Die alten Narben tuen weh, mit jedem Wort was du erwähnst

Und ich glaub', ohne dich gehe ich ein, gehe ich ein

Gehe ich ein, gehe ich ein

Чому троянди червоні?

Бо любити – це кровоточити

Ти такий холодний, що я забув, хто я був

Усе занесене снігом

Коли ми під кайфом, ти прекрасна і в повній мірі

Але я постійно пригнічена і болять шипи

Але я заплющу обидва ока, я не бачу тебе один раз

Поливайте найгарнішою водою, тоді ви згниєте

Люди очікують, що я буду носити троянду на вечірках

Але у мене таке відчуття, що я сам лише твій і постійно без нього

О, звичайно, я майже сліпий, люди мене так ненавидять

За мною гониться сто тисяч фіалок

І, блін, я тебе навіть не знаю, навіть віддалено, кажу я

неправильне слово

Я одразу знову сів у кропиву

(Прямо назад у кропиву, знову в кропиву)

А ти знаєш, що я для тебе все зробив і кожен бур’ян випиляв

Мабуть, мого серця немає, але є дірка

Прийде день, коли ти зрозумієш, що я був сонцем

Терен так пронизує мене, як ніж у серці

І я засовую це все глибше й глибше

Старі шрами болять з кожним вашим словом

І я думаю, що без тебе я помру, я помру

Заходжу, заходжу

Що ще сказати, бо через тебе я забруднюю повітря

А ми сперечаємося, а ти п’єш і ховаєшся за кущ

Ви намазуєте медом рот і чекаєте кілька днів

Поки я не захочу бути поруч із тобою знову, а тоді шипи вколюють мене

Ви тусуєтеся з комарами та бджолами

Одержимий тобою, бо був занадто божевільним і закоханим

Я не думаю, що я заслуговую статусу "щасливий"

Моя спина — майданчик для тягаря на моїх плечах

І якби я хотів залишити тебе, я б просто втік від смерті

Іди, залиш мене отруєним, поки не приїде швидка

І послухай мене ще раз, у мене знялося колесо

За кожен свій порок я не можу без квітів і без води

А ти знаєш, що я для тебе все зробив і кожен бур’ян випиляв

Мабуть, мого серця немає, але є дірка

Прийде день, коли ти зрозумієш, що я був сонцем

Терен так пронизує мене, як ніж у серці

І я засовую це все глибше й глибше

Старі шрами болять з кожним вашим словом

І я думаю, що без тебе я помру, я помру

Заходжу, заходжу