Tous m'appellent Shu - Shurik'n

Vois ou ça mene d’avancer à genoux

Voila pourquoi aucune entrave ne pend à mon cou

Y’a rien a meriter, paradis ou enfer

Ou j’irai, personne ne le saura.

Qu’est ce que ca peut faire.

Ces cicatrices parsemées sur mon âme

Chacune d’elle un coup dûr, un compas, une compagne

Ça doit être mon karma, jamais apaisé

Peu savent combien de fois il m’arrive d’imploser

Chacun son style je marche à la hargne

Fuir je connais pas, je suis de ceux qui chargent

Même si le mur est trop dur, j’irai quand même

Il tombera a l’usure, je suis de ceux qui s’entetent

Parfois ma voix se perd dans les brouissailles

Alors j’ecoute celle de mes entrailles

Je fais ce que je veux pas ce qu’on attend

On me sent jamais venir, je me deplace contre le vent

Insecte perdu dans la jungle urbaine

Je lutte pour pas finir au bas de la chaine

C’est soit je suis premier, soit je bouffe des miettes

il vaut mieux être devant, que dans l’asssiette

Je suis fait de sang, de chair et d’ebene

Pour ???, j’ai rien d’un phenomene

Dans toutes les chaines j’ai fait gronder ma voix

Tous m’apellent Shu, pour toi c’est papa

(Refrain)

Poussière d’espace en quête d’une place

L’art de la guerre au fond de ma besace

Machoire serrée j’affronte le temps qui passe

Autant de mots gravés, je voulais tant laisser ma trace

Du bout des ongles, jusqu’a mes atomes

C’est toujours le même tigre dans le même corps d’homme

Ecorché, destiné a rugir a jamais

je vis les trippes a l’air, et le coeur aceré

Je tombe souvent tout est flou

Chaque fois je les entend rire comme des fous

Je les entend tous se moquer de mes faux pas

Ça leur permet de croire qu’ils n’en commettront pas

Plus de curasse, j’avance avec mes failles

Mon oeil sur les machoire de leurs tenailles

Je veux men sortir quitte a y rester

ah.

meme si parfois le doute compte bien me tester

je ne suis ni plus con ni fort qu’un autre

je n’ai jamais suivi que mon instinct

2 ou 3 fois je me suis trompe de porte

mais tu sais, on zigzag tous entre mal et bien

je correspod tjrs pas a leurs criteres

conscient de netre qun terrien cretin

je napporterai pas deau a leur moulin

non, comme ces petits freres, ces fils de la guerre

Je ne pretend pas etre la cagne du peuple

mais tu peux me croire je suis pas son vallium

bien sur comme tous, il marrive detre aveugle

quand ca arrive, ca coute un maximum

je suis fait de sang, de chair et d’ebene

un journaliste plus q’un phenomene

Dans toutes les chaines j’ai fait gronder ma voix

Tous m’apellent Shu, pour toi c’est papa

(Refrain)

Poussière d’espace en quête d’une place

L’art de la guerre au fond de ma besace

Machoire serrée j’affronte le temps qui passe

Autant de mots gravés, je voulais tant laisser ma trace

Du bout des ongles, jusqu’a mes atomes

C’est toujours le même tigre dans le même corps d’homme

Ecorché, destiné a rugir a jamais

je vis les trippes a l’air, et le coeur aceré

Подивіться, куди це веде, щоб стати на коліна

Тому ніякі кайдани не висять у мене на шиї

Немає чого заслуговувати, рай чи пекло

Куди я піду, ніхто не знатиме.

Що це може зробити.

Ці шрами розсіяли мою душу

Кожному з них сильний удар, компас, супутник

Мабуть, це моя карма, яка ніколи не вгамовувала

Мало хто знає, скільки разів я вибухнув

У кожного свій стиль, я ходжу агресивно

Тікай не знаю, я з тих, хто заряджає

Навіть якщо стіна буде занадто тверда, я все одно піду

Впаде з зносом, я з тих, хто впертий

Іноді мій голос губиться в щітці

Тому я прислухаюся до свого нутра

Я роблю те, що хочу, а не те, що очікують

Ти ніколи не відчуваєш, як я підходжу, я рухаюся проти вітру

Комаха, загублена в міських джунглях

Я намагаюся не опинитися в нижній частині ланцюга

Або я перший, або я їм крихти

краще бути попереду, ніж на тарілці

Я зроблений з крові, плоті та чорного дерева

Для ??? я не маю нічого феномена

У всіх ланцюгах загуркотів мій голос

Мене всі називають Шу, для тебе це тато

(Приспів)

Космічний пил у пошуках місця

Мистецтво війни глибоко в моєму гаманці

Стиснувши щелепу, я зустрічаюся з плином часу

Так багато вигравіруваних слів, я так хотів залишити свій слід

Від кінчиків пальців до моїх атомів

Це завжди один і той же тигр в одному і тому ж людському тілі

Здертий, суджений ревіти вічно

Я бачив кишки в повітрі і гостре серце

Я часто падаю, все розмито

Кожен раз, коли я чую, як вони сміються як божевільні

Я чую, як вони всі сміються з моїх помилок

Це змушує їх вірити, що вони цього не зроблять

Більше ніяких лайок, я рухаюся вперед зі своїми недоліками

Мій погляд на щелепах їхніх кліщів

Я хочу вийти, навіть якщо це означає залишитися там

ах

навіть якщо іноді сумнів має намір випробувати мене

Я не дурніший і не сильніший за іншого

Я завжди дотримувався свого інстинкту

2 або 3 рази я помилився дверима

але ви знаєте, що ми всі рухаємося зигзагом між поганим і хорошим

Я досі не відповідаю їхнім критеріям

усвідомлюючи, що він дурень-землянин

На їхній млин води не принесу

ні, як ті маленькі брати, ті сини війни

Я не претендую на те, щоб бути тростиною народу

але ви можете повірити мені, що я не його валліум

Звичайно, як і всі, я іноді сліпу

коли це трапляється, це коштує максимум

Я зроблений з крові, плоті та чорного дерева

журналіст більше, ніж феномен

У всіх ланцюгах загуркотів мій голос

Мене всі називають Шу, для тебе це тато

(Приспів)

Космічний пил у пошуках місця

Мистецтво війни глибоко в моєму гаманці

Стиснувши щелепу, я зустрічаюся з плином часу

Так багато вигравіруваних слів, я так хотів залишити свій слід

Від кінчиків пальців до моїх атомів

Це завжди один і той же тигр в одному і тому ж людському тілі

Здертий, суджений ревіти вічно

Я бачив кишки в повітрі і гостре серце