Manifeste - Shurik'n, Akhenaton

Je porte les sales manies du pays dans le cœur

Cosi sta bene

Et on est 13% chez toi

Tu voudrais bien qu’on y retourne, hein?

Je débarque dans l’univers des nantis

Des claques se perdent dans les gueules des dandys

C’est pas le pays de Candy

Des Gandhi, ici y’en a pas, p’tit

Du mec honnête au bandit

La France taxe les types au RMI

Eh, ouais, 10%, qu’est-ce que t’en dis?

Quant à moi, je bosse à 50 pour l’Etat proxo

Pour l'état de mes droits

Je suis l’une de ses putes préférées

Quoi?

Avec 10% de ce putain de cerveau

C’est la servitude dans les blocs à Clairvaux

Où nos ganaches qui servent au McDo

Y’a pas d’arraches qui se payent pas un jour

Le fity-fifty devient tout-nada

Si tu caftes, superbe lifting

Le zezoir n’a pas d'âme madame

Plein de strass à Paname

A l’Assemblée on ignore ce qui se passe sur le macadam

20% de mes potes aujourd’hui se cament

Y’a plus de révoltes en vue (C'est mort)

Ce putain de pouvoir achète à quel prix le calme

Sur le terrain de football

Ce petit gosse en veut

Mais 99% échouent et nous on prie tous en Dieu

On est les seuls à croire au Père Noël jusqu'à 30 ans, vieux

80% des gens portent le triple 6 en eux

Marcher sur la tronche des autres

Pour une vie glauque et 300 types

Possèdent 50% des richesses du globe

C’est normal, leurs pantins ont l’index sur un bouton

Et ce putain de peuple broute comme un mouton

Chez moi, la flamme fait 30%, attends

Je fais mes comptes, et ça veut dire

Qu’y a minimum un type sur 3 qu’on devra claquer

Debhak au menu ce soir, fiston, qu’es-ce que tu en dis?

Finie la paix à Marseille

On va rallumer l’incendie

En ce lendemain d'élections, j’ai si peur pour les miens

On prend les devants, garçon, pour museler les chiens

Ah, chienne de vie

Prédestinée à trop de cavales historiques, non

Front de libération de Mars, canal historique

Lis dans mes yeux, trop de rancœur

Trop grand cœur

Trop con, je suis pas ton chanteur

Tueur d’collabo, poète planteur

Planté au piquet depuis la maternelle

Couvé par le voile de l’amour maternel

On en oublie que rien n’est éternel

Ni tes proches, ni ce qu’il y a dans tes poches

Moi, j’en ai rien à foutre de la fauche

Eux rient quand on accroche des sacoches

Y’a pas de degré d’inclinaison de mon corps

L’inclinaison de ma tête

Est une réponse directe à l’inclinaison de mon cœur

Au banc des accusés, ma ville trône

Où matrones ces rimes écœurées

Je griffonne ces lignes sur un vieux bout de papier

Y’a pas de degré d’inclinaison de mon corps

L’inclinaison de ma tête

Est une réponse directe à l’inclinaison de mon cœur

Courber l'échine, connaît pas

Je mettrai pas le genou à terre

Je resterai fier au nom de mes frères

Je scelle ces mots d’un sceau de fer

Y’a pas de degré d’inclinaison de mon corps

L’inclinaison de ma tête

Est une réponse directe à l’inclinaison de mon cœur

Mes phrases dérangent toujours aux alentours

J’arrêterai peut-être le jour où les êtres

Élus au deuxième tour cesseront de faire les sourds

Je donne ma vision des choses, pas roses

Ose écouter qui veut la prose

Est parfois morose

Qu’est-ce que j’y peux?

Mon âme déclame ce que voient mes yeux

C’est ce que j’aime faire

C’est ce que j’aime écrire, ce que j’aime entendre

Des textes vrais, sur des faits qui donnent envie de rendre

Faut pas vous méprendre

Le délire noue mon cerveau à l’année, basané

Je perd pas de vue ceux qui veulent m'étendre

Prêt à zapper, c’est mieux que de se rendre

Il fallait pas nous chercher

Fallait pas croire qu’on allait rester là les bras croisés

A boire un thé

Quand la haine dure comme l’amitié

Tenace, elle persiste, invite les ex-noirs sur la piste

Les lettres sautent

Pieds noirs et italiens grossissent la liste

Le kyste et les temps empirent

Et si on le dit pas nous, qui va le dire

Et si on l'écrit pas, qui va le lire

Qui va s’en souvenir

Le pire, c’est qu’on est pas sûr que ça serve

Trahir filerait la gerbe

Fuir n’existe pas

Trop de gens courtisent Gégène

Sèment la gangrène

Sur Mars pendant dix ans, j’ai porté ce nom avec fierté

Maintenant, j’hésite à le prononcer

Jamais l’idée ne m’a effleurée

Fanée, la rose du sud s'éteint

Même Notre Dame pleure

Sous la chaleur les cœurs flétrissent

Toujours le front en sueur

La peur de l’autre donne des ailes

On se sent moins seul au pluriel

La tête pleine de rien

Les cons remplissent des bulletin criminels

Les oubliés plient

L’Etat jouit, les jeunes jouent les bandits

Les parents triment, s’usent la vie

Avec un job de jour, un job de nuit

Un mec sur trois me vise et ça me fout les glandes

Pense qu’il y en a plus d’une centaine

Auxquels je fais la bise

Qui cachent un couteau dans leur manche

Le soupçon plane désormais

A tout moment, sur Saint Fé

Quelqu’un peut me saluer

Du genre: salut poto, ciao enfoiré

Même cachés, les beaufs m’auront pas

La fierté du Hip Hop sera pas la honte du pays

Je le dis en vrai, mais je croise les doigts

Les mains aussi

Je prie pour la première fois

Que la catin d’aujourd’hui redevienne princesse d’autrefois

Я ношу в серці брудні шляхи країни

Cosi sta bene

А ми 13% у вашому домі

Ви б хотіли повернутися, га?

Я прибуваю у всесвіт мають

Ляпаси губляться в обличчях денді

Це не країна цукерок

Ганді, тут їх немає, хлопче

Від чесного хлопця до бандита

Франція оподатковує хлопців у RMI

Гей, так, 10%, що ви скажете?

Що стосується мене, то я працюю на 50 на прокс стан

За стан моїх прав

Я одна з його улюблених сук

Що?

З 10% цього бісаного мозку

Це кабала в кварталах Клерво

Де наші ганаші, які подають у McDo

Немає сліз, які не оплачуються за день

Fity-fifty стає all-nada

Якщо ви cafte, чудова підтяжка обличчя

Зезуар не має душі, пані

Багато страз у Панамі

У зборі ми не знаємо, що відбувається на асфальті

20% моїх друзів сьогодні

Повстань більше не видно (воно мертво)

Яка в біса сила купує ціною спокою

На футбольному полі

Ця маленька дитина цього хоче

Але 99% зазнають невдачі, і ми всі молимося Богу

Ми єдині, хто вірить у Санту до 30 років

80% людей носять у собі потрійну 6

Наступати на обличчя інших людей

Для моторошного життя і 300 типів

Володіти 50% багатства земної кулі

Це нормально, їхні ляльки мають вказівний палець на ґудзику

А ці прокляті люди пасуться, як вівці

Вдома полум’я 30%, почекайте

Я веду свої облікові записи, а це означає

Що з 3-х є хоча б один хлопець, якого нам доведеться цмокнути

Дебхак у меню сьогодні ввечері, сину, що ти скажеш?

Немає більше миру в Марселі

Ми знову розпалимо вогонь

Наступного дня після виборів я так боюся за свій народ

Ми беремося за голову, хлопче, набивати намордника собакам

Ах, собака життя

Приречені на занадто багато історичних кобил, ні

Фронт визволення Марса, Історичний канал

Читаю в очах, забагато образи

занадто велике серце

Надто дурний, я не твоя співачка

Вбивця-колаборант, поет-плантатор

Посадили на пікеті з дитсадка

Вкрита пеленою материнської любові

Ми забуваємо, що ніщо не вічне

Ні своїх близьких, ні того, що в кишенях

Мені байдуже, що косити

Вони сміються, коли ми вішаємо корзини

Немає ступеня нахилу мого тіла

Нахил моєї голови

Це пряма відповідь на нахил мого серця

На лаві підсудних моє місто сидить на троні

Де матрони ці огидні рими

Я накреслюю ці рядки на старому аркуші паперу

Немає ступеня нахилу мого тіла

Нахил моєї голови

Це пряма відповідь на нахил мого серця

Зігнись, не знаю

Я не стану на коліна

Я буду пишатися іменем своїх братів

Я скріплюю ці слова залізною печаткою

Немає ступеня нахилу мого тіла

Нахил моєї голови

Це пряма відповідь на нахил мого серця

Мої пропозиції завжди тривожать оточення

Я можу зупинити день живих істот

Обраний у другому турі перестане бути глухим

Я висловлю свою думку, а не троянди

Смійте слухати, хто хоче прозу

Іноді похмурий

Що я можу з цим зробити?

Моя душа проголошує те, що бачать мої очі

Це те, чим я люблю займатися

Це те, що я люблю писати, те, що мені подобається чути

Правдиві тексти, на фактах, які змушують вас віддавати

Не зрозумійте мене неправильно

Марення прив’язує мій мозок до року, смаглявий

Я не втрачаю з поля зору тих, хто хоче мене покласти

Бажання пропустити краще, ніж здатися

Вам не треба було нас шукати

Не міг повірити, що ми залишимося там зі схрещеними руками

Випити чаю

Коли ненависть триває, як дружба

Завзята, наполеглива, запрошує колишніх чорношкірих на трасу

Букви стрибають

Чорні та італійські ноги опухають список

Кіста і час погіршуються

А якщо ми не скажемо, то хто скаже

А якщо ми не напишемо, то хто буде читати

Хто згадає

Найгірше те, що ми не впевнені, що він служить

Зрада би сніп пряла

Втечі не існує

Занадто багато людей домагаються Геджена

Поширення гангрени

На Марсі десять років я носив це ім’я з гордістю

Тепер я вагаюся, щоб це вимовити

Ідея ніколи не приходила мені в голову

Зів’яла південна троянда в’яне

Навіть Богородиця плаче

У спеку в’януть серця

Завжди спітнілий лоб

Страх перед іншим дає крила

Ми відчуваємо себе менш самотніми у множині

голова повна нічим

Ідіоти заповнюють кримінальні бюлетені

Забутий вигин

Держава користується, молодь грає в бандитів

Батьки трудяться, зношують життя

З денною роботою, нічною роботою

Кожен третій негр цілиться в мене, і це мене дратує

Подумайте, що їх більше сотні

Кого я цілую

Хто ховає ніж в рукав

Тепер підозра висить

Будь-коли, на Сент-Фе

Хтось може мене привітати

Як: привіт, брате, до побачення, блядь

Навіть прихований, кавалери мене не матимуть

Гордість хіп-хопу не буде ганьбою країни

Я кажу правду, але схрещу пальці

руки теж

Я молюся вперше

Нехай сьогоднішня повія стане принцесою минулого