Fugitif - Shurik'n

Bon, messieurs, comme nous en avons été informé ce matin, notre vieil ami est

vivant, et en bonne santé

— Oui, c’est exact

— Et vous ne le trouverez jamais.

Il est trop malin

Je baptise un nouveau stylo

Signe ma feuille immaculée

La Vierge n’est plus

Mordu d’arts martiaux, trop de style au

Devant de la scène, pile au premier rang

Je capte et retranscrit les faits

Tel est mon lot

Montreur de mots, diseur d’images

Ouvreur de cages, compteur des mots

Ecrire ma rage sur page

Vomir ma noirceur

En live des caniveaux, un roi sans vassaux

Un capitaine coulant avec son vaisseau

Un rien qui dérange, sur moi

Ils braquent leurs faisceaux

Là, je disparais, subtil jusqu'à l’invisible

Efface les traces sauf celles faites

Au feutre à bille indélébile, sur vinyle

Je me fous de savoir qui s’en souviendra

Ce qui compte, c’est ici et maintenant

Pas ce qui se passera dans dix ans

Sans chichis, une vérité déferle, amer est mon verbe

J'écris souvent mes vers sur les nerfs

Acerbe, je balance mes tripes sur Clairefontaine

Au feeling, j’aime pas le travail à la chaîne

Digne et si je ne t’aime pas

Je ne dirai pas que je t’aime

Ca gène et c’est ce que j’aime: râler

Dire ma vérité, irriter, rester

Un beau parleur sur ondes, toujours prêt à brailler

Trop de choses à dire, pas le temps de pendre

Au bout d’une canne à pêche

9−8 un fugitif

Toujours sur la brèche

Ils ont voulu me piéger

Mais j’ai filé, esquivé les filets, assiégé

Ne croyez pas que je vais me défiler

Je reste un fugitif, futé, affûté

Une caméra de mirador

Ne ferme qu’un œil quand Marseille s’endort

«Qui es-tu ?»

Un fugitif

«Qui es-tu ?»

Un haut-parleur trop souvent placé au centre du viseur

Les mots sont la voix du cœur

Le cœur: une voix pour les maux

Parfois les bras portent la rancœur

Les mains deviennent des marteaux

Planque ton cul pour éviter les pieds

Gaffe où tu les mets

Le piège se ferme avant que t’ait pu dire mon fils…

Se fier à qui, à quoi

Les temps sont durs

On croit qu’en soi

Avant que la vie, mais à l’usure

J’en colle cinq sur ta figure

Fâché sur feuille, je peux pas falsifier les faits

Les faits me gardent

Mais j’oublie pas que jadis je fus fauché

Garder les yeux ouverts

Survivre en point de mire

Trop souvent les fermer dans un soupir

Ça lasse les pires, ça tue le devenir

Brisé par le ressac d’embrouilles

Les barques chavirent

Faut bien le dire

Avant que ça empire

Tenter de sauver le navire

Je donne ma vérité à froid

De la basse-cour des miracles

Comme un crochet gauche au foie

Comme Di Meco qui tacle

Prêt à mouiller le maillot sans compter

On joue à une touche

Et si c’est louche, on laisse filer en touche

Le franc lourd, ça fait couler

Souvent sauvé par les guibolles

Tu trouves ça drôle

Mais crois-moi, quand t’as peur, tu voles

Y’a pas besoin de fumer, filmer

Transcrire, mémoriser, clamer

Les infos naissent quand le jour se lève

Et meurent quand le rêve naît, et là j’entre en scène

Trente-cinq au poing, bic dans la poche

Fouille chaque recoin, tout ce qui cloche

Sera sujet demain, les pontes me donneront la chasse

Pour rien

Un fugitif, toujours en place

Toi-même, tu sais, gamin

Ils ont voulu me piéger

Mais j’ai filé, esquivé les filets, assiégé

Ne croyez pas que je vais me défiler

Je reste un fugitif, futé, affûté

Une caméra cachée à l’affût

Observateur à chaque coin de rue

«Qui es-tu ?»

Un fugitif

«Qui es-tu ?»

Un haut-parleur trop souvent placé au centre du viseur

Ils ont voulu me piéger

Mais j’ai filé, esquivé les filets, assiégé

Ne croyez pas que je vais me défiler

Je reste un fugitif, futé, affûté

Une caméra, le mirador

Ne ferme qu’un œil quand Marseille s’endort

Ils ont voulu me piéger

Mais j’ai filé, esquivé les filets, assiégé

Ne croyez pas que je vais me défiler

Je reste un fugitif, futé, affûté

Une caméra, le mirador

Ne ferme qu’un œil quand Marseille s’endort

Il sort de notre périmètre, il sort de notre périmètre…

Що ж, панове, як нам повідомили сьогодні вранці, наш старий друг

живий, здоровий

- Так, правильно

— І ти ніколи не знайдеш.

Він занадто розумний

Я хрещу нове перо

Підпишіть мій бездоганний аркуш

Богородиці більше немає

Прихильник бойових мистецтв, занадто багато стилю

Перед сценою, прямо в першому ряду

Я фіксую і переписую факти

Це моя доля

Word Shower, Image Teller

Відкривач для клітки, Лічильник слів

Напишіть мою лють на сторінці

Вирви мою темряву

Живи з жолобів, король без васалів

Капітан, який тоне разом зі своїм кораблем

Щось незручне на мені

Вони сяють своїми променями

Там я зникаю, тонкий до невидимого

Стирає сліди, окрім створених

Незмива кулькова ручка, вініл

Мені байдуже, хто згадає

Важливо тут і зараз

Не те, що буде через десять років

Без метушні правда розкривається, гірко моє дієслово

Я часто пишу свої вірші на нервах

Acerbic, я замахнувся на Клерфонтен

На відчуття мені не подобається робота на конвеєрі

Варто і якщо я тебе не люблю

Я не скажу, що люблю тебе

Мене це турбує, і це те, що мені подобається: стерво

Скажи мою правду, дратуйся, залишайся

Говорунок в ефірі, завжди готовий кричати

Забагато сказати, немає часу, щоб повісити

На кінці вудки

9−8 втікач

Завжди в дорозі

Вони хотіли мене захопити

Але я крутився, ухилявся від сіток, облягав

Не думай, що я вислизну

Я залишаюся втікачем, розумним, гострим

Камера сторожової вежі

Тільки закрийте одне око, коли Марсель засинає

"Хто ти ?"

Втікач

"Хто ти ?"

Гучномовець занадто часто розміщується в центрі видошукача

Слова - це голос серця

Серце: голос хвороб

Іноді зброя несе образу

Руки стають молотками

Сховайте дупу, щоб уникнути ніг

Слідкуйте за тим, куди ви їх кладете

Пастка закривається, перш ніж ти встигнеш сказати моєму синові...

Довіряйте кому, чому

Часи важкі

У це людина вірить у себе

До життя, але зношений

Я приклею п’ять на твоє обличчя

Злий на папері, я не можу підробити факти

Факти тримають мене

Але я не забуваю, що колись я був зламаний

тримай очі відкритими

Виживання у фокусі

Занадто часто закривають їх із зітханням

Найгірше втомлює, вбиває становлення

Розбитий підводним потоком сутичок

Човни перекидаються

Треба сказати це

Поки не стане гірше

Спроба врятувати корабель

Я холодно віддаю свою правду

З двору чудес

Як лівий хук до печінки

Як Ді Меко підйом

Готовий промочити купальник, не рахуючи

Граємо одним дотиком

А якщо він рибний, ми дозволяємо йому вислизнути

Важкий франк змушує вас тонути

Часто рятується гіболь

Вам це смішно

Але повір мені, коли ти боїшся, ти літаєш

Не треба палити, знімати

Перепишіть, запам’ятайте, проголошуйте

Новини народжуються, коли настає день

І помри, коли народиться мрія, і тоді я виходжу на сцену

Тридцять п'ять у кулаці, ручка в кишені

Шукайте кожен куточок, все, що не так

Завтра піддадуть, науковці кинуться в погоню

Даремно

Втікач, досі на місці

Ти сам, хлопче, знаєш

Вони хотіли мене захопити

Але я крутився, ухилявся від сіток, облягав

Не думай, що я вислизну

Я залишаюся втікачем, розумним, гострим

Прихована камера на ходу

Спостерігач на кожному розі

"Хто ти ?"

Втікач

"Хто ти ?"

Гучномовець занадто часто розміщується в центрі видошукача

Вони хотіли мене захопити

Але я крутився, ухилявся від сіток, облягав

Не думай, що я вислизну

Я залишаюся втікачем, розумним, гострим

Камера, сторожова вежа

Тільки закрийте одне око, коли Марсель засинає

Вони хотіли мене захопити

Але я крутився, ухилявся від сіток, облягав

Не думай, що я вислизну

Я залишаюся втікачем, розумним, гострим

Камера, сторожова вежа

Тільки закрийте одне око, коли Марсель засинає

Він поза нашим периметром, він поза нашим периметром...