Tant que le clic - Shurik'n

Cherchez pas y’a trop de fautes dans mon âme

Et aucune sortie possible, ni d’aspect docile

Près du Sol, leur visage est sur ciné

J’assaisonne plein d'épices et ça sonne cru

Sans rémission, même si le clairon ne sonne plus

Pas question de feindre ou de peindre une face de

Parés du nez, on recrute dès qu’ils remplissent les paniers

Du coup, j’ai posé ma plume sur côté opposé

J’aime la conquête, pas les emblèmes, comme ça le vent va tourner

Un son salaud, jamais salé, un service à salades

Ouais les Germains criaient;

mais brutes, asservissent un malade

Le steak saignant et pourtant un paquet de gosse se casse

Mais c’est ce qui se passe quand l’art revient prendre sa place

Ils ont voulu l'étouffer car trop gênant

Mais tant que le clic tourne on reste vivants

Cent fois discrédité, saboté souvent

Mais tant que le clic tourne on reste vivants

On n’attend rien de personne, on croit pas tout ce qu’on nous dit

On prend pas tout ce qu’on nous donne, l’autoroute on la façonne

Même si c’est pas aux normes, rythmique aux neurones

, ça étonne qu’on soit pas des clones

Dis-leur qu’on préfère sentir le bass, envelopper nos corps

Changer de vue, on n’aimait pas leur décor

On a compris qu’y avait pas de place pour nous à l’intérieur

On en a construit un ailleurs en forme de château fort

Dis-leur que c’est mort, de générations toujours en pleine expansion

Les pieds ancrés bien au fond, patiemment

Quoi?

Oui !

Mec on bosse vaillamment

Même si des fois on se demande à quoi tout ça rime

Ils disent que j’ai trop surprit, ils veulent me réduire au silence

Chaque mot est une vie, et puis j’ai pris les devants

Chaque phrase est une cible

Et bien sûr y’en a qui veulent pas que je m’exprime

C’est comme l’escrime du ping-pong, question et réponse

Attaque et parade, c’est moi qui lance la riposte

Montant la charge qu’on sonne avant que le monde ne nous consomme

Mortel selon ma prime, mille subiront voyelles et consonnes

La consigne, y’en a qu’une: Rester créatif

Garder un flow massif puissant, sans créatine

La passion avec le team, la furie locomotrice

Tout le monde s’active mais l’esprit ne bouge pas d’un cil

Не дивіться, що в моїй душі забагато вад

І ні виходу, ні слухняного аспекту

Близько до землі, їх обличчя на кіно

Я приправляю багато спецій, і це звучить сирим

Без прощення, навіть якщо горн більше не звучить

Неможливо підробити чи намалювати обличчя

Ніс готовий, набираємо, як тільки наповнять кошики

Тому я поклав ручку на протилежний бік

Мені подобається завоювання, а не емблеми, тому ситуація зміниться

Сволочий звук, ніколи не солоний, салатний сервіз

Так, німці кричали;

а звірі поневолять хворого

Стейк кровоточить, але купа дітей ламається

Але ось що відбувається, коли мистецтво повертається на своє місце

Вони хотіли задушити це, бо це було надто соромно

Але поки клацання крутиться, ми живемо

Сто разів дискредитували, часто саботували

Але поки клацання крутиться, ми живемо

Ми ні від кого нічого не чекаємо, не віримо всьому, що нам говорять

Ми не беремо все, що вони нам дають, шосе ми формуємо це

Навіть якщо він не відповідає стандарту, ритмічний для нейронів

, дивно, що ми не клони

Скажи їм, що ми воліємо відчути бас, обгорнути наші тіла

Змінивши погляди, нам не сподобався їх декор

Ми зрозуміли, що всередині нам немає місця

Ми побудували його десь в іншому місці у формі замку

Скажіть їм, що він мертвий, покоління ще підростають

Ноги посаджені глибоко, терпляче

Що?

Так !

Людина, ми наполегливо працюємо

Хоча іноді ми дивуємося, про що це все

Кажуть, що я занадто здивувався, хочуть мене замовкнути

Кожне слово – це життя, а потім я взяв лідерство

Кожне речення є мішенню

І, звичайно, є деякі, які не хочуть, щоб я висловлювався

Це як фехтування для пінг-понгу, питання і відповідь

Атакуй і паррай, це я запускаю відповідь

Здійснюючи заряд, ми дзвонимо до того, як світ поглине нас

Смертні, згідно з моєю щедротою, тисяча страждатимуть голосними та приголосними

Інструкція лише одна: будьте креативними

Підтримуйте потужний масивний потік без креатину

Пристрасть до команди, локомоторна лють

Всі метушаться, але розум не поворухне вією