Je Ne Suis Qu'Une Femme - Sheryfa Luna

J’ai beau chanter mes plus belles colombes

Ça ne fait pas la paix dans le monde, ainsi va la vie…

Quelle serait ma force de guerre au front

Moi qui n’ai qu’une armée de chansons?

Ainsi va la vie…

On ne soigne pas les cicatrices avec les mots.

On ne signe pas les armistices avec les notes.

J’aurais rêvé pouvoir déplacer les montagnes, décrocher la lune.

J’aurais aimé briser les murs qui nous condamnent au cri de ma plume.

J’aurais voulu faire que la vie ne fasse plus mal

À chaque fois qu’elle tue.

J’aurais souhaité que jamais l’amour ne s’en aille

Mais je n’suis qu’une femme, qu’une femme, qu’une femme.

À quoi bon la liberté aux lèvres

Puisqu’on ne s'évade que par le rêve?

Ainsi va la vie…

À quoi bon remuer ciel et terre

Pour, à la fin, mordre la poussière?

Ainsi va la vie…

Qui saura me prouver que l’espoir n’est pas une fable

Que le désert n’est pas le plus grand marchand de sable?

J’aurais rêvé pouvoir déplacer les montagnes, décrocher la lune.

J’aurais aimé briser les murs qui nous condamnent au cri de ma plume.

J’aurais voulu faire que la vie ne fasse plus mal

À chaque fois qu’elle tue.

J’aurais souhaité que jamais l’amour ne s’en aille

Mais je n’suis qu’une femme, qu’une femme, qu’une femme.

Et j’ai tellement crié que j’en ai perdu la voix.

J’ai tellement prié que j’en ai perdu la foi.

Я можу співати своїх найкрасивіших голубів

Це не робить миру у світі, так і життя...

Якою була б моя бойова сила на фронті

Я, у кого лише армія пісень?

Таке життя…

Шрами словами не загоїш.

Ви не підписуєте перемир'я нотами.

Я хотів би зрушити гори, отримати місяць.

Я хотів би зруйнувати стіни, що прирікають нас на крик мого пера.

Я б хотів, щоб життя більше не шкодило

Кожен раз вона вбиває.

Бажаю, щоб любов ніколи не зникала

Але я просто жінка, просто жінка, просто жінка.

Яка користь свободи на устах

Оскільки ми втікаємо лише через сни?

Таке життя…

Яка користь переміщати небо і землю

Щоб, врешті-решт, кусати пил?

Таке життя…

Хто може мені довести, що надія - це не байка

Що пустеля не найбільша піщана людина?

Я хотів би зрушити гори, отримати місяць.

Я хотів би зруйнувати стіни, що прирікають нас на крик мого пера.

Я б хотів, щоб життя більше не шкодило

Кожен раз вона вбиває.

Бажаю, щоб любов ніколи не зникала

Але я просто жінка, просто жінка, просто жінка.

І я так кричав, що втратив голос.

Я так багато молився, що втратив віру.