Down the River to Vortex - Shallow Rivers

This story begins where it ended

Would you listen to it?

Unseen, restless wind

Fills the air with grief

Evoken waves upon the water

Omens the time

When all will be drowned

All hope will be vanished

Abandoned

Torn

Buried

Ripples on the water smooth

Distorted the features of a sinless child

Through the eyes of an old man

Shuddered with horror

The abyss of misery

Revealed itself

The land lies in ruin

Mottled with gulfs

Beats in throes of death

Bleeding

Now listen

Caught by furious waters

Lost in the mist

There was a boatman

Defying his destiny

By a sudden blast of wind

Growing anger of storm

His will was of pure despair

And his boat was flipped over

Pulled into the vortex

Sucked down into depths

In maelstrom of time and space

All his bones were broken

When waves of rambling waters are still and quiet

You’ll see reflections of one’s past life

Staring eyes of madness

Cold sores of his pale skin

What you see is just his body

Swollen and wicked

So come on, my child

Wet you feet in the river

Come on, get on the boat

Of your father

Cold sun summons the earth

To awake and reign

Nature echoed in a child’s cry

In silence

Ця історія починається там, де й закінчилася

Ви б послухали це?

Невидимий, неспокійний вітер

Наповнює повітря горем

Викликати хвилі на воді

Прикмети часу

Коли всі потонуть

Уся надія зникне

Покинутий

Порваний

Похований

Брижі на воді гладкі

Спотворені риси безгрішної дитини

Очами старого

Здригався від жаху

Безодня нещастя

Виявив себе

Земля лежить у руїнах

Вкрита затоками

Б'ється в агонах смерті

Кровотеча

А тепер слухай

Охоплені шаленими водами

Загублений у тумані

Був човняр

Заперечуючи свою долю

Раптовим поривом вітру

Зростання гніву бурі

Його воля була в чистому відчаї

І його човен перекинувся

Втягнуто у вир

Засмоктався в глибину

У вирі часу та простору

Усі його кістки були зламані

Коли хвилі бурячих вод тихі й тихі

Ви побачите відображення минулого життя

Очі божевілля дивляться

Герпес його блідої шкіри

Те, що ви бачите, — це лише його тіло

Набряк і злий

Тож давай, моя дитино

Змочіть ноги в річці

Давай, сідай на човен

твого батька

Холодне сонце кличе землю

Щоб прокинутися й царювати

Природа відлунила дитячий плач

У тиші