Coro das velhas (com Sérgio Godinho) - Sérgio Godinho, Zeca Baleiro

La eu pelo concelho de Caminha

Quando vi sentada ao sol uma velhinha

Curioso, uma conversa entabulei

Como se diz nuns romances que eu cá sei

«Chamo-me Adozinha», disse, «E tenho já

Os meus 84 anos, feitos há

Mês e meio, se a memória não me falha

Mas inda vou durar uns anos, Deus me valha»

Com esta da austeridade, meu senhor

Nem sequer da para ir desta pra melhor

Os funerais estão por um preço do outro mundo

Dá pra desistir de ser um moribundo

Rabugenta, eu?

Não senhor

Eu hei-de ir desta pra melhor

Mas falo pelos que cá deixo

Não é por mim que eu me queixo

Ó Felisbela, ó Felismina

Ó Adelaide, ó Amelinha

Ó Maria Berta, ó Zulmirinha

Vamos cantar o coro das velhas?

Cá se vai andando

C’o a cabeça entre as orelhas

Não sei ler nem escrever mas não me ralo

Alguns há que até a caneta lhes faz calo

É só assinar despachos e decretos

P’ra nos dar a ler a nós, analfabetos

E saúde, eu tenho p’ra dar e vender

Não preciso de um ministro para ter

Tudo o que ele anda a ver se me pode dar

Pode ir ele p’ro hospital em meu lugar

E quanto a apertar cinto, sinto muito

Filosofem os que sabem lá do assunto

Mas com esta cinturinha tão delgada

Inda posso ser de muitos namorada

Rabugenta, eu?

Não senhor

Eu hei-de ir desta pra melhor

Mas falo pelos que cá deixo

Não é por mim que eu me queixo

Ó Felisbela, ó Felismina

Ó Adelaide, ó Amelinha

Ó Maria Berta, ó Zulmirinha

Vamos cantar o coro das velhas?

Cá se vai andando

C’o a cabeça entre as orelhas

E se a morte mafarrica, mesmo assim

Me apartar das outras velhas, logo a mim

Digo ao diabo, não te temo, ó camafeu

Conheci piores infernos do que o teu

Rabugenta, eu?

Não senhor

Eu hei-de ir desta pra melhor

Mas falo pelos que cá deixo

Não é por mim que eu me queixo

Ó Felisbela, ó Felismina

Ó Adelaide, ó Amelinha

Ó Maria Berta, ó Zulmirinha

Vamos cantar o coro das velhas?

La eu для графства Камінья

Коли я побачив стару жінку, яка сиділа на сонці

Цікаво, почалася розмова

Як кажуть у деяких відомих мені романах

«Мене звати Адозінья, — сказав він, — і я вже маю

Мої 84 роки, зроблені тому

Півтора місяця, якщо пам’ять не підводить

Але я ще витримаю кілька років, Бог мені в поміч»

З цією суворістю, мій пане

Від цього навіть не можна піти на краще

Похорони не з цього світу

Ви можете відмовитися від того, щоб бути вмираючою людиною

Сварливий, я?

Ні, сер

Я піду від цього на краще

Але я говорю від імені тих, кого залишаю тут

Я не скаржуся

О Фелісбела, о Фелісміна

О Аделаїда, о Амелінья

О Марія Берта, о Зульмірінья

Заспіваємо старовинний хор?

Ось так

З головою між вухами

Я не вмію читати чи писати, але мені байдуже

Є такі, що навіть ручка робить їх черствими

Просто підписуйте накази та укази

Щоб нам, неписьменним людям читати

А здоров’я я маю віддавати й продавати

Мені не потрібен міністр

Усе, що він бачив, якщо він може мені дати

Він може піти в лікарню замість мене

А щодо затягування ременів, вибачте

Ті, хто знає про цю тему, філософствують

Але з цією стрункою талією

Я ще можу бути з багатьма подругами

Сварливий, я?

Ні, сер

Я піду від цього на краще

Але я говорю від імені тих, кого залишаю тут

Я не скаржуся

О Фелісбела, о Фелісміна

О Аделаїда, о Амелінья

О Марія Берта, о Зульмірінья

Заспіваємо старовинний хор?

Ось так

З головою між вухами

І якщо божевільна смерть, навіть так

Відлучись від інших стареньких, скоро до мене

Я кажу дияволу: не боюся, о камея

Я знав гірші пекла, ніж твоє

Сварливий, я?

Ні, сер

Я піду від цього на краще

Але я говорю від імені тих, кого залишаю тут

Я не скаржуся

О Фелісбела, о Фелісміна

О Аделаїда, о Амелінья

О Марія Берта, о Зульмірінья

Заспіваємо старовинний хор?