Не стыдно - Серебряная свадьба

Напилась безобразно, плясала, считала себя Кармен.

Влезла в окно, проснулась в прихожей, явилась домой с невозможной рожей.

В общем, на западном фронте без перемен.

Утром подумалось: «эх, стыдно!», на самом деле не стыдно,

На самом деле все так красиво вокруг и деревья глядят на меня айболитно.

А я дышу в апельсиновые корки, меня не найдут в морге,

Меня не найдут в больнице, в милиции и за границами.

Я живу на нечаянной войне, на ничьей стороне.

И прошу вас, оставьте меня на моем ослепительном дне.

Прошу вас, оставьте меня на моем ослепительном дне.

Прошу вас, оставьте меня …

Поезд дернулся так как — будто его стошнило,

Мы пьем на перроне чернила с другом детства

И детство все никак не кончалось, пока я прощалась.

Потом подумалось «эх, все проходит», да, вообще-то проходит,

Но что-то новое скоро произойдет, а что-то уже происходит.

И я дышу в апельсиновые корки, меня не найдут в морге,

Меня не найдут в больнице, в милиции и за границами.

Я живу на нечаянной войне, на ничьей стороне.

И прошу вас, оставьте меня на моем ослепительном дне.

Прошу вас, оставьте меня на моем ослепительном дне.

Прошу вас, оставьте меня …

Напилася потворно, танцювала, вважала себе Кармен.

Влізла у вікно, прокинулася в передпокої, з'явилася додому з неможливою пикою.

Загалом, на західному фронті без змін.

Вранці подумалося: «ех, соромно!», насправді не соромно,

Насправді все так красиво навколо і дерева дивляться на мене айболитно.

А я дихаю в апельсинові кірки, мене не знайдуть у морзі,

Мене не знайдуть у лікарні, в міліції та за кордонами.

Я живу на ненавмисній війні, на нічиїй стороні.

І прошу вас, залиште мене на моєму сліпучому дні.

Прошу вас, залиште мене на моєму сліпучому дні.

Прошу вас, залиште мене.

Потяг смикнувся так, як ніби його знудило,

Ми п'ємо на пероні чорнило з другом дитинства

І дитинство все ніяк не кінчалося, поки я прощалася.

Потім подумалося «ех, все минає», так, взагалі-то минає,

Але щось нове скоро відбудеться, а щось уже відбувається.

І я дихаю в апельсинові кірки, мене не знайдуть у морзі,

Мене не знайдуть у лікарні, в міліції та за кордонами.

Я живу на ненавмисній війні, на нічиїй стороні.

І прошу вас, залиште мене на моєму сліпучому дні.

Прошу вас, залиште мене на моєму сліпучому дні.

Прошу вас, залиште мене.