Ag - Серебряная свадьба

Ангел, золотые глаза

Крылья за спиною

Посиди со мною

Жалко, что нельзя рассказать

Как за гаражами мы курили

И от холода дрожали

Прижимались к батареям

И с чужими этажами

Доживали до утра

Среди дворов с многоэтажками

Которые облеплены машинами

Как будто бы какашками мушиными

И черными рябинами

И гнездами грачиными

И речью воробьиною

Прекрасные, опасные

Беспечные, не вечные

Друзья мои

Ангел, золотые глаза

Крылья за спиною

Посиди со мною

Жалко, что нельзя рассказать

Самое смешное, самое больное

Жалко, что нельзя рассказать

Как среди районов спальных

Как среди путей трамвайных

Открывались, закрывались

Удивительные тайны

Омерзительные новости

Разверзнутые в пропасти

И мир такой печальный

И немыслимо хрустальный

И гортанный, и картонный

И бездонный, и бездомный

Где поэзия бульдозера

И проза передоза

Где прекрасные, опасные

Беспечные, не вечные

Не вечные друзья мои

Ангел, золотые глаза

Крылья за спиною

Посиди со мною

Жалко, что нельзя рассказать

Я все помню, мне хотелось бы забыть, но я все помню

Я все помню, мне хотелось бы забыть, но я все помню

Я все помню, мне хотелось бы забыть, но я все помню

Я все помню, мне хотелось бы забыть, но я

Жалко, что нельзя рассказать

Посиди со мною

Ангел, золоті очі

Крила за спиною

Посидь зі мною

Жаль, що не можна розповісти

Як за гаражами ми курили

І від холоду тремтіли

Притискалися до батарей

І з чужими поверхами

Доживали до ранку

Серед дворів із багатоповерхівками

Які обліплені машинами

Наче якашками мушиними

І чорними горобиною

І гніздами гречаними

І промовою горобиною

Прекрасні, небезпечні

Безпечні, не вічні

Друзі мої

Ангел, золоті очі

Крила за спиною

Посидь зі мною

Жаль, що не можна розповісти

Найсмішніше, найхворіше

Жаль, що не можна розповісти

Як серед районів спальних

Як серед трамвайних шляхів

Відчинялися, закривалися

Дивовижні таємниці

Огидні новини

Розгорнуті у прірві

І світ такий сумний

І немислимо кришталевий

І гортанний, і картонний

І бездонний, і безпритульний

Де поезія бульдозера

І проза передозу

Де чудові, небезпечні

Безпечні, не вічні

Чи не вічні друзі мої

Ангел, золоті очі

Крила за спиною

Посидь зі мною

Жаль, що не можна розповісти

Я все пам'ятаю, мені хотілося б забути, але все пам'ятаю

Я все пам'ятаю, мені хотілося б забути, але все пам'ятаю

Я все пам'ятаю, мені хотілося б забути, але все пам'ятаю

Я все пам'ятаю, мені хотілося б забути, але я

Жаль, що не можна розповісти

Посидь зі мною