Tin Town - Seals & Crofts

Have you been down to Tin Town, where dreams in cans once were drowned.

A snag somewhere in someone’s life caught him there, pulled him to strife.

A bottle here, and there are left.

Many broken, the air is deaf.

With non-understanding vows, remember tears upon their brows.

In Tin Town, has-been town.

Tin Town, has-been town.

A tiny flag upon a mast, where camptown children played in past.

A river winding through the trees.

Banks eroded, extreme degrees.

Once a place to be baptized, when pentecostal need arise.

A shank or two with rotted plank.

A fish or two, their eyes are blank.

In Tin Town, has-been town.

Tin Town, has-been town.

Well I been down to Tin Town, where once a boy I did fall down.

And cut my arm on piled up junk.

I wrapped it up and I hailed a drunk.

He carried me three miles to home, where daddy said I was cut to the bone.

The doctor washed his hands and said, «Five more minutes, the boy’d been dead.»

Down where people lose their heads.

In Tin Town, has-been town.

Tin Town, has-been town.

I know you well.

Well I live here in Tin Town.

Not many people come around.

When when they do I smile at them.

And say, «Hello, it’s a mighty hot day.

Can you spare a man a dime?

I got thirty cents and I can buy some wine.

I’m livin' in my childhood schemes.

Please, mister, you can make my dreams (you

can make my dreams!).»

In Tin Town, has-been town.

Tin Town, has-been town.

It’s my home.

It’s my home.

It’s my home.

It’s my home.

Ви бували в олов’яному містечку, де колись тонули мрії в банках.

Загвоздь десь у чийомусь житті зачепила його там, потягнула до сварки.

Пляшка тут, а там залишилося.

Багато розбитих, повітря глухе.

З нерозумінням обітниці згадайте сльози на їхніх брах.

У Tin Town, колись місто.

Оловяне місто, колишнє місто.

Маленький прапорець на щоглі, де в минулому грали діти табору.

Річка, що в’ється серед дерев.

Банки розмиті, екстремальні градуси.

Колись місце для хрищення, коли виникає потреба у п’ятидесятників.

Один або два з гнилою дошкою.

Риба чи дві, їхні очі пусті.

У Tin Town, колись місто.

Оловяне місто, колишнє місто.

Ну, я був у Tin Town, де колись хлопчиком я упав.

І порізав собі руку на нагромаджене сміття.

Я загорнув і привітав п’яного.

Він відвіз мене за три милі до додому, де тато сказав, що я розрізаний до кісток.

Лікар вимив руки і сказав: «Ще п’ять хвилин, хлопчик помер».

Там, де люди втрачають голову.

У Tin Town, колись місто.

Оловяне місто, колишнє місто.

Я добре знаю вас.

Ну, я живу тут, у Tin Town.

Приходить не так багато людей.

Коли вони це роблять, я посміхаюся їм.

І скажіть: «Привіт, сьогодні надзвичайно спекотний день.

Чи можете ви пошкодувати чоловіку копійки?

Я отримав тридцять центів і можу купити вина.

Я живу в схемах свого дитинства.

Будь ласка, пане, ви можете здійснити мої мрії (ви

можу здійснити мої мрії!)»

У Tin Town, колись місто.

Оловяне місто, колишнє місто.

Це мій дім.

Це мій дім.

Це мій дім.

Це мій дім.