Свадьба - Сатанакозёл

Раз Сиволдай пробудился

Взяла кручина святого отца

«Как же так я все без бабы!»

Сон пеленою окутал, снится ему.

Лежит от на смертном одре

Никого рядом нету, пусто в его избе.

И рвется сердце на части

Воля не воля, и солнце не радует глаз

«Где же найти мне невесту?»

Но нету девок в деревне

Только старухи седые глядят мне во след.

Что ж пойду за женой в темный лес

«Эй туман, серой мглой ты меня укрой

В злом лесу под сосною душу мою успокой.»

Надо ж такому случится

Вышла из леса девица

Огромная, в шерсти с бородою.

Давай говорит скорее жениться!

Раз Сиволдай прокинувся

Взяла кручина святого отця

«Як же так я все без баби!»

Сон пеленою огорнув, сниться йому.

Лежить від на смертному одрі

Нікого поруч немає, порожньо в його хаті.

І рветься серце на частині

Воля не воля, і сонце не радує око

«Де знайти мені наречену?»

Але немає девиць у селі

Тільки баби сиві дивляться мені вслід.

Що піду за дружиною в темний ліс

«Гей туман, сірою імлою ти мене вкрий

Злом лісу під сосною душу мою заспокой.»

Треба такому трапиться

Вийшла з лісу дівчина

Величезна, в шерсті з бородою.

Давай каже швидше одружитися!