Страх да туман - Сатанакозёл

Черным вороном налетела ночь

Налетела ночь да туман седой

Ехал воин молодой из чужих краев

Из чужих земель возвращался в дом родной

«Эх, куда же я забрел, не видать не зги

Верный конь во тьме спотыкается

В непролазный буерак загнала судьба

Видно ждать до утра, валит сон с седла»

(припев):

Эй рассвет, лучом покажись,

Страх разгони да туман,

Струны трав тронь ветер скорей,

День разбуди!

Только стоны с болота сонного

Серые тени отовсюду ползут

Да из чащи леса голоса злобные

Черные ели меня стерегут

Сквозь туман огонь показался

Смех весёлый душу согрел

Тени злые вмиг он рассеял

Страх ледяной сразу он одолел

«Ей, мужики, пустите погреться

Весь продрог до костей

Кто вы такие?

В лесу непролазном

Не часто встретишь добрых людей»

И заскрипели как старые ставни,

Хриплые их голоса

«Охотники мы ищем чудного зверя»

И как-то недоборо сверкнули глаза

Тут в бурлящий котел парень заглянул

Сладкий запах мясной его с ног свалил

«Что за зверя отцы изловили вы?

Что за диковинного приготовили?»

«Ох, и чудный зверь в яму к нам попал

Долго по лесу за ним мы пробегали

Руки, ноги, голова — все как у тебя»

И попятился парень страхом скованный…

(припев):

Эй рассвет, лучом покажись,

Страх разгони да туман,

Струны трав тронь ветер скорей,

День разбуди!

Чорним вороном налетіла ніч

Налетіла ніч та туман сивий

Їхав воїн молодий із чужих країв

З чужих земель повертався до рідного будинку

«Ех, куди ж я забрів, не бачити не зги

Вірний кінь у темряві спотикається

У непролазний буерак загнала доля

Видно чекати до ранку, валить сон з сідла»

(Приспів):

Гей, світанок, променем здайся,

Страх розгоні та туман,

Струни трав чіп вітер швидше,

День розбуди!

Тільки стогони з болота сонного

Сірі тіні звідусіль повзуть

Так із часті ліси голоси злісні

Чорні ялинки мене стережуть

Крізь туман вогонь здався

Сміх веселий душу зігрів

Тіні злі вмить він розсіяв

Страх крижаний одразу він подолав

«Їй, мужики, пустіть погрітися

Весь продрог до кісток

Хто ви такі?

У лісі непролазному

Не часто зустрінеш добрих людей»

І заскрипіли як старі віконниці,

Хриплі їхні голоси

«Мисливці ми шукаємо чудового звіра»

І якось недоборо блиснули очі

Тут у бурлячий котел хлопець заглянув

Солодкий запах м'ясний його з ніг звалив

«Що за звіра батьки вловили ви?

Що за дивного приготували?»

«Ох, і чудний звір у яму до нами потрапив

Довго по лісу за ним ми пробігали

Руки, ноги, голова — все як у тебе»

І відступився хлопець страхом скований...

(Приспів):

Гей, світанок, променем здайся,

Страх розгоні та туман,

Струни трав чіп вітер швидше,

День розбуди!