Подопри-гора - Сатанакозёл

Далеко средь седых холмов

Средь болот и лесных ручьев

Там, где солнце не светит днем

Старый темный лес кругом

В том лесу стоит гора

Под горой глубока нора

Да в норе жили два тролля

Два рогатых упыря

И решили те тролли

Гору на людей свалить

Всю деревню завалить

Заживо всех похоронить

Стали ироды гору поднимать

Задрожала Мать-Земля

Бабки стали дружно причитать

Надо звать богатыря

И на счастье тут неподалеку

Жил пастух ростом в два вершка

И решили старики-старухи

Звать на помощь пастуха

«Эй, пастух, ну-ка выходи, ну-ка выходи

Нас спаси, гору подопри, гору подопри

Эй, пастух, подопри гору, подопри гору

Нас спаси, гору подопри, гору подопри»

Вышел на крыльцо пастух

С булавой дубовою

«Как же одолеть мне этих двух?

Ладно, так и быть, попробую»

Глядь, а гора уж наклонилась

Камни сверху рушатся

И подпёр он гору булавою

Ну, а тролли тужатся

«Чтож не падает гора

Жопу рвём с ночи до утра

Видно гору богатырь подпёр

Подопри-Гора»

С той поры Подопри-Горою

Стали звать люди пастуха,

А пастух своею булавою

Тешил девок иногда

«Эй, пастух, ну-ка выходи, ну-ка выходи

Нас спаси, гору подопри, гору подопри

Эй, пастух, подопри гору, подопри гору

Нас спаси, гору подопри, гору подопри»

Далеко серед сивих пагорбів

Серед боліт та лісових струмків

Там, де сонце не світить вдень

Старий темний ліс навколо

У цьому лісі стоїть гора

Під горою глибока нора

Так в норі жили два тролі

Два рогаті упирі

І вирішили ті тролі

Гору на людей звалити

Все село завалити

Заживо всіх поховати

Стали іроди гору піднімати

Затремтіла Мати-Земля

Бабці стали дружно голосити

Треба звати богатиря

І на щастя тут неподалік

Жив пастух зростанням у два вершки

І вирішили старі-старі

Звати на допомогу пастуха

«Гей, пастух, ну виходь, ну виходь

Нас врятуй, гору підпри, гору підпри

Гей, пастух, підпри гору, підпри гору

Нас врятуй, гору підпри, гору підпри»

Вийшов на ганок пастух

З булавою дубовою

«Як же здолати мені цих двох?

Гаразд, так і бути, спробую»

Дивись, а гора вже нахилилася

Камені зверху руйнуються

І підпер він гору булавою

Ну, а тролі тужать

«Що не падає гора

Жопу рвемо з ночі до ранку

Видно гору богатир підпер

Підопрі-Гора»

З того часу Подопрі-Горою

Стали звати люди пастуха,

А пастух своєю булавою

Тешив дівок іноді

«Гей, пастух, ну виходь, ну виходь

Нас врятуй, гору підпри, гору підпри

Гей, пастух, підпри гору, підпри гору

Нас врятуй, гору підпри, гору підпри»