Битва - Сатанакозёл

Растай, солнце, в облаках

Да не жги мне взор, не пали огнем

Вновь кровь огненной смолой

Потечет ручьем, алою рекой

Силой тысячи ветров, цепи оков

В клочья разорви!

В дебрях северных лесов

Кованных сердец пламя разожги!

Грянет громом глухим воли отцов

Древний завет

В тихом сумраке болот

Жадно пить туман да стеречь рассвет

Каменное дерево не срубить топором

Мы-дыханье моря, наша песнь — гром!

Кровь дремучих лесов

Северных Ветров стон!

Растай, сонце, в хмарах

Так не пали мені погляд, не впали вогнем

Знову кров вогненною смолою

Потече струмком, червоною річкою

Силою тисячі вітрів, ланцюга кайданів

Шматки розірви!

У дебрах північних лісів

Кованих сердець полум'я розпали!

Гримне громом глухим волі батьків

Стародавній завіт

У тихому сутінку боліт

Жадібно пити туман та стерегти світанок

Кам'яне дерево не зрубати сокирою

Ми-дихання моря, наша пісня - грім!

Кров дрімучих лісів

Північних Вітрів стогін!