Cunas de Ortigas - Saratoga, Paco Ventura

Son pesadillas vivientes

Mastican desesperación

Soportan brasas en sus vientres

Y acero en su corazón

Abandonados a su suerte

Por nuestra civilización

Y condenados a muerte

Sin conocer el biberón

Yo siempre he dormido

En lechos de ortigas

Viajando al abismo de la incomprensión

Hasta que un «Te Quiero» curó mis heridas

Y ahora en mi invierno también brilla el sol

Si quieres oir los quejidos

De los que besan el terror

Mira los ojos de niños

Que arañan tu televisión

Ellos siempre duermen en cunas de ortigas

Reos del olvido y la marginación

Hasta que un «Te Quiero» rompe sus semillas

Y ahora en su invierno también brilla el sol

Si quieres oir los quejidos

De los que besan el terror

Mira los ojos de niños

Que arañan tu televisión

(Letra: T. Martínez)

(Música: M. Frutos)

Вони живі кошмари

Вони жують відчай

Вони несуть вугілля в череві

І сталь у серці

Залишені на волю своєї долі

для нашої цивілізації

і засуджений до смертної кари

Не знаючи пляшки

Я завжди спав

На грядках кропиви

Подорож до прірви непорозуміння

Поки «Я люблю тебе» не загоїла мої рани

А тепер у мене взимку ще й сонце світить

Якщо хочеш почути стогони

З тих, хто цілує жах

дивитися в очі дітей

Це подряпає ваш телевізор

Вони завжди сплять у колисках з кропивою

В’язні забуття та маргіналізації

Поки «Я люблю тебе» не розірве насіння

А тепер у нього взимку ще й сонце світить

Якщо хочеш почути стогони

З тих, хто цілує жах

дивитися в очі дітей

Це подряпає ваш телевізор

(Слова: Т. Мартінес)

(Музика: M. Fruits)