Доспехи бога - Sakura

Жесть!

Ну в чём здесь смысл есть и нет вины?

до дыр застирана честь руками тех, кто приуныл, упав с Луны!

Наш плен трешал по швам от гула телефонных звонков,

Неразрешенных проблем и разговоров разных дураков.

Дни шли, а стрелки всё бежали назад.

Мы так стремились спастись, что на финале отказали тормоза.

Мест нет, и в этом кинозале туман.

Добро пожаловать в мир, где радость глупых — горе от ума!

И не было простых путей

На небо нам вести людей,

Где каждый страх увидеть кровь,

Свободным став, дарил любовь.

И тяжесть денежных котлет карману не навредит.

Но, в этом выхода нет, ведь счастье невозможно взять в кредит!

Искать!

Не так просто перестать верить словам —

Кто не откроет секрет, тот обречён идти вперед по головам.

Ну что, теперь похоже всем пора меняться в лице.

Это пора топора!

Бесплатно только витамин СС!

Ты сам — свой лучший враг и сам источник собственных ран!

Но не уравнивай счёт, ведь на войне ножи не режут пополам…

И не было простых путей

На небо нам вести людей,

Где каждый страх увидеть кровь,

Свободным став, дарил любовь.

Что ты будешь делать в момент отчаяния,

Если каждый час минута молчания?

Жерсть!

Ну що тут сенс є і немає провини?

до дір запрана честь руками тих, хто зажурився, впавши з Місяця!

Наш полон трішав по швах від шуму телефонних дзвінків,

Нерозв'язаних проблем та розмов різних дурнів.

Дні йшли, а стрілки все бігли назад.

Ми так прагнули врятуватися, що на фіналі відмовили гальма.

Місць немає, і в цьому кінозалі туман.

Ласкаво просимо у світ, де радість дурних — горе від розуму!

І не було простих шляхів

На небо нам вести людей,

Де кожен страх побачити кров,

Вільним став, дарував кохання.

І тяжкість грошових котлет кишені не зашкодить.

Але в цьому виходу немає, адже щастя неможливо взяти в кредит!

Шукати!

Не так просто перестати вірити словам

Хто не відкриє секрет, той приречений йти вперед по головах.

Ну що, тепер схоже всім настав час змінюватися в обличчі.

Це час сокири!

Безкоштовно тільки вітамін СС!

Ти сам — свій найкращий ворог і сам джерело власних ран!

Але не рівнюй рахунок, адже на війні ножі не ріжуть навпіл...

І не було простих шляхів

На небо нам вести людей,

Де кожен страх побачити кров,

Вільним став, дарував кохання.

Що ти робиш у момент відчаю,

Якщо кожну годину хвилина мовчання?