Petrichor - Sadistik

Talk about their neighborhoods intersects and boroughs

But I love instead in my head William S. Burroughs in my hands

I burrow with my hands on a burrow in the sand

'til it’s purple and collapsed from the digging

Searching for a path to the virtue that I had

Surfaces will crack from the circles that I’ve ran in the city

City of the Living Dead wishing they could live again

Rip me into little shreds I’m filthy

Admitting all my differences drifting into bitterness

Kiss me 'til I’m innocent and kill me really

I feel rosy two pockets full of poesy

I’m nosy that’s too obvious for Cody

Too cautious just to hold me like the cigarette I lit

Just to get another hit when new monsters can control me

And it’s an arcane parlay but hearts aren’t really heart shaped are they

I don’t really know why but today is different from the last

I don’t want to waste no time in wishing it would last

I can feel it in my skin hidden in my laugh

That this moment doesn’t seem like a symptom of the past

I’m alive skipping by a land mine softly

Ship is gonna capsize probably it’s okay

I’ll make my own way that’s my hobby

I don’t want to be a sad eyed zombie with no brain

And that means that I’d pay-pay no mind of grate-grateful times

As days-days go by and leave

Rather lead a grace-graceful life and say-say no lies

And take-take both sides of me

I’ve fallen into more pieces than are countable

But put 'em back in a sequence that amounts

I’m fiending for an out that can set me free from writer’s block

I keep forgetting to remember everything that I forgot

Yea and they say when it rains it pours

I’ll splash in puddles when I know I can’t evade the storm

I’ll burn another bridge just to make it warm

Then I’ll throw myself inside, watch me burn myself alive

This is a witches hunt zip it up lips are shut

If I run quick enough then I’ll come into some

Symptoms of innocence when it’s crushed into dust

If I wasn’t in love with it just give it up

I’m feeling cold and under pressure

And hide my nervousness with silence

But when a coal is under pressure

That’s when it turns into a diamond

I’ve been in front of the line of fire to hold still

Watching all the people that try to bite through my stone will

Don’t cross the bear with your beef or a cross to bear

You either take the higher road or be the road kill

On September the first 2007, I learned what it’s like to feel the world

collapse beneath me

To free fall for so long that you forget what the ground ever felt like in the

first place

And the only thought you do have, is that when you finally land you hope it’s

hard enough that no piece of you will be discovered again

You see.

I watched my hero die that day my friends

And so far I have survived every day since

I have no choice but forward while being gnawed on by the birds of prey

Praying that I never have to take another step in the same direction

I am the deliverer of ashes

A cultivator of roses in my fathers name

And while I missed the pieces of myself that have been killed by my own hands

I celebrate the ones that I have created since

I have reinvented myself more times than I care to count and each one is a

little less beautiful than the last which leads me to here, the now

The culmination of every moment of my life and I want nothing more than to tear

every piece of my flesh off one by one to show you what’s been hiding

underneath

Because these are the flowers for my father

Розповідають про свої райони перетинання та райони

Але я натомість люблю в голові Вільяма С. Берроуза в руках

Я копаю руками на норі у піску

'поки він не стане фіолетовим і не впаде від розкопок

Шукаю шлях до чесноти, яку я мав

Поверхні тріскатимуться від кіл, якими я бігав у місті

Місто живих мерців, які бажають жити знову

Роздерти мене на шматочки, я брудний

Визнати, що всі мої розбіжності переходять у гіркоту

Цілуй мене, поки я не стану невинним, і вбий мене по-справжньому

Я відчуваю рожевий дві кишені, повні поезії

Я цікавий, це занадто очевидно для Коді

Занадто обережний, щоб просто тримати мене, як сигарету, яку я запалив

Просто щоб отримати ще один удар, коли нові монстри зможуть керувати мною

І це таємнича розмова, але серця насправді не мають форму серця

Не знаю чому, але сьогоднішній день відрізняється від попереднього

Я не хочу трати часу, бажаючи, щоб так тривало

Я відчуваю це на своїй шкірі, приховані в сміху

Що цей момент не здається симптомом минулого

Я живий, м’яко стрибаю повз міни

Корабель перевернеться, імовірно, це нормально

Я виберу власний шлях, це моє хобі

Я не хочу бути зомбі з сумними очима без мозку

А це означає, що я не буду платити за часи вдячності

Минають дні-дні і відходьте

Скоріше ведіть витончений спосіб життя і не кажіть брехні

І візьми мене з обох боків

Я розпався на більше частин, ніж можна злічити

Але помістіть їх у відповідну послідовність

Я жадаю виходу, який звільнить мене від авторського блоку

Я постійно забуваю згадувати все, що забув

Так, і кажуть, що коли йде дощ, то проливає

Я буду плескатися в калюжах, коли знаю, що не можу уникнути шторму

Я спалю ще один міст, щоб просто зігріти

Тоді я кинуся всередину, побачу, як спалюю себе заживо

Це полювання на відьом, застебніть закриті губи

Якщо я побіжу досить швидко, я ввійду в деякі з них

Симптоми невинності, коли його подрібнюють у пил

Якщо я не був закоханий в нього  просто відмовтеся 

Я відчуваю холод і тиск

І приховати свою нервозність мовчанням

Але коли вугілля під тиском

Саме тоді він перетворюється на діамант

Я стояв перед лінією вогню, щоб утриматися

Спостерігати за всіма людьми, які намагаються прогризти мій камінь

Не перетинайте ведмедя зі своєю яловичиною або хрест до ведмедя

Ви або беретеся вищою дорогою, або будете вбити

Першого вересня 2007 року я дізнався, що таке відчувати світ

звалиться піді мною

До вільного падіння так довго, що ви забудете, що коли-небудь відчувала земля в 

першість

І єдина думка, яку ви маєте, це що, коли ви нарешті приземлиться, ви сподіваєтеся, що це так

досить важко, щоб жодна частинка вас не було виявлено знову

Розумієш.

Я бачив, як того дня помирає мій герой, мої друзі

І до цих пір я виживав кожен день

У мене немає вибору, окрім як йти вперед, поки мене гризуть хижі птахи

Молюся, щоб мені ніколи не довелося робити більше кроку в тому ж напрямку

Я виставитель попелу

Культиватор троянд на ім’я мого батька

І поки я сумував за шматочками себе, які були вбиті моїми власними руками

Я святкую ті, які створив відтоді

Я переосмислював себе більше разів, ніж я бажав рахувати, і кожен із них є

трохи менш красивий, ніж останній, який приводить мене туди, зараз

Кульмінація кожного моменту мого життя, і я не хочу нічого іншого, як рвати

кожен шматочок мого м’яса один за одним, щоб показати вам, що ховається

внизу

Тому що це квіти для мого тата