Saints - Sadistik

None of us are saints, but some of us ain’t

You love the paint but the colors will change

Staring out the window again

A hundred rain drops still sit on my skin

A messages in a bottle

Lessons that I etched as a staccato

I go Hatori Hanzo with the gonzo

Until I fill the hollows

Bones dipped in gold go vibrato

Falsettos cause an echo but for how long?

Heavy as I’ve ever been

Heaven’s just a death away

Boulder-shouldered seraphim

Broke everything that’s delicate

Looking at yourself again

Yet you never self reflect

Orpheus & Eurydice

Like you’ve been to Hell and back

Innocent to diffident

Indifferent to the dissonance

Drifting in and out of indolence

Indecent and still in descent

Disparate makes desperate

I’m distant when I ponder on the infinite

Walk along the precipice

Always on defensive when

Autonom reflixiveness

Albatross' eloquent

Watch me while I levitate

Crawling on the Zeppelins

Monologues are deafening

Do anything to exit

When I’m lost among the desolate

None of us are saints, but some of us ain’t

You love the paint but the colors will change

Staring out the window again

A hundred rain drops still sit on my skin

Stalagmites inside my mouth

Ultraviolet fire-bound

Take the grey I find

And maybe I can make it light up now

Lately I admire how

You make things seem lively

When I’m dying out

Words are like a spiderweb I’m spiral bound

My la fleur planting haunted gardens

Where the scars are formed

Pluck my heart like harpsichords

Til one of ours will wash ashore

Baited breath til sharks’ll swarm

Bay of pigs we’re art of war

Bayonets I’m marching toward

Lately I’ve been Lobster Boy

I’m running out of air to breathe, be

Coming what I’m scared to see, leave

Nothing to the parakeets, these

Summers that appeared to be, dreams

Prisoners of the moment

Living among the stoic

Prisms of other omens

Visions becoming real

Sometimes it’s just too surreal

So tell me how do you feel?

Are all the walls closing in?

When only the blue prevails

Stuck in a blooper reel

Where nothing is beautiful

A heart like beluga whale

Awaits for the wounds to heal

None of us are saints, but some of us ain’t

You love the paint but the colors will change

Staring out the window again

A hundred rain drops still sit on my skin

Ніхто з нас не святий, але деякі не святі

Вам подобається фарба, але кольори зміняться

Знову дивляться у вікно

На моїй шкірі досі лежать сотні крапель дощу

Повідомлення в пляшці

Уроки, які я викарбував як стаккато

Я йду Хаторі Хандзо з гонзо

Поки я не заповню пустоти

Кістки, змочені в золоті, вібрато

Фальсети викликають відлуння, але як довго?

Важким, як ніколи

До небес лише смерть

Валунноплечий серафим

Зламав усе делікатне

Знову дивлячись на себе

Але ти ніколи не замислюєшся над собою

Орфей і Еврідіка

Ви ніби бували в пеклі й назад

Невинний — невпевнений

Байдужий до дисонансу

Вхід і вихід із лінь

Непристойно й досі в спадку

Різне робить відчайдушним

Я віддалений, коли розмірковую про безмежність

Пройдіться урвищем

Завжди в обороні, коли

Автономна рефлексивність

Альбатрос красномовний

Спостерігайте за мною, поки я левітую

Повзання на цепелінах

Монологи оглушливі

Зробіть будь-що, щоб вийти

Коли я гублюся серед пустелі

Ніхто з нас не святий, але деякі не святі

Вам подобається фарба, але кольори зміняться

Знову дивляться у вікно

На моїй шкірі досі лежать сотні крапель дощу

Сталагміти в моєму роті

Ультрафіолетовий вогонь

Візьміть сірий, який я знайшов

І, можливо, я зможу змусити його засвітитися зараз

Останнім часом я захоплююся тим, як

Ви робите речі живими

Коли я вмираю

Слова схожі на павутину, яку я зв’язаний спіраллю

Моя la fleur садить сади з привидами

Де утворюються рубці

Зривайте моє серце, як клавесини

Поки хтось із наших не випаде на берег

Затамувавши подих, поки акули не заллють

Бухта свиней, ми мистецтво війни

Багнети, до яких я йду

Останнім часом я був Lobster Boy

Мені не вистачає повітря, щоб дихати, будь

Коли я боюся бачити, то йди

Нічого для папуг, ці

Літо, яке здавалося, мрії

В’язні моменту

Життя серед стоїків

Призми інших прикмет

Бачення стають реальними

Іноді це просто надто сюрреалістично

Тож скажіть мені, що ви відчуваєте?

Чи всі стіни закриваються?

Коли переважає тільки синій

Застряг у ботуші

Де немає нічого прекрасного

Серце, схоже на білуху

Чекає на загоєння ран

Ніхто з нас не святий, але деякі не святі

Вам подобається фарба, але кольори зміняться

Знову дивляться у вікно

На моїй шкірі досі лежать сотні крапель дощу