The Humour Is On Me Now - Ronnie Drew

Oh, as I went out one mornin'

It bein' the month of May

A farmer and his daughter

I spied upon me way

The girl sat down quite calmly

To the milkin' of her cow

Sayin' «I will and I must get married

For the humour is on me now»

«Ah be quiet you foolish daughter

And hold your foolish tongue

You’re better free and single

And happy while you’re young»

But the daughter shook her shoulders

And she milked her patient cow

Sayin' «I will and I must get married

For the humour is on me now»

«And who are you to tell me that

When you married young yourself

And took me darlin' mother

From off the single shelf»

«Ah sure daughter dear go easy

And milk your patient cow

For a man may have his humour

But the humour is off me now»

«Well indeed I’ll tell me mother

The awful things you say

Indeed I’ll tell me mother

This very blessed day»

«Now daughter have a heart dear

Or you’ll cause a fearful row»

«Well I will unless I marry

For the humour is on me now»

«Well if you must get married

Will you tell me who’s the man?»

And quickly she did answer

«There's William, James, and John

A carpenter, a tailor, and a man to milk the cow

For I will and I must get married

For the humour is on me now»

«Well if you must be married

Will you tell me what you’ll do?»

«Sure I will,» the daughter answered

«Just the same as ma and you

I’ll be mistress of me dairy

And me butter and me cow»

«And your husband too I’ll venture

For the humour is on ya now»

So at last the daughter married

And married well-to-do

She loved her darlin' husband

For a month, a year or two

But John was all a tyrant

And she quickly rued her vow

Sayin' I’m sorry that I married

For the humor is off me now."

О, як я вийшов одного ранку

Це травень місяць

Фермер і його дочка

Я підглядав за собою

Дівчина сіла цілком спокійно

На доїння її корови

Говорячи: «Я буду, і я повинен вийти заміж

Бо тепер гумор на мені»

«Ах, тихо, дурна дочко

І притримай свій дурний язик

Ти краще вільний і самотній

І щасливий, поки ти молодий»

Але донька потрясла плечима

І доїла свою терплячу корову

Говорячи: «Я буду, і я повинен вийти заміж

Бо тепер гумор на мені»

«І хто ти такий, щоб мені це казати

Коли ти сам молодий одружився

І взяла мене люба мама

З єдиної полиці»

«Ах, дочко, мила, йдіть легко

І доїть свою терплячу корову

Бо у чоловіка може бути свій гумор

Але гумор тепер не мене »

«Ну, справді, я скажу мені мама

Жахливі речі, які ви говорите

Справді, я скажу мені мама

Цей дуже благословенний день»

«Тепер у доньки є серце миле

Або ви спричините страшну сварку»

«Ну, я буду, якщо не одружусь

Бо тепер гумор на мені»

«Ну, якщо ви повинні вийти заміж

Ви скажете мені хто цей чоловік?»

І вона швидко відповіла

«Там Вільям, Джеймс і Джон

Тесля, кравець і чоловік, щоб доїти корову

Бо я хочу, і я повинен вийти заміж

Бо тепер гумор на мені»

«Ну, якщо ви повинні бути одружені

Ти скажеш мені, що ти будеш робити?»

«Звичайно зроблю», — відповіла дочка

«Так само, як ма і ти

Я буду господаркою свої молочниці

І я масло та я корову»

«І твій чоловік теж ризикну

Тому що гумор на тобі зараз»

Тож нарешті дочка вийшла заміж

І заміж заможний

Вона любила свого коханого чоловіка

На місяць, рік чи два

Але Джон був тираном

І вона швидко зіпсувала свою клятву

Вибачте, що вийшов заміж

Бо гумор не зараз у мене".