Salle d'Attente - Édith Piaf, Robert Chauvigny

L’un pr?

s de l’autre, ils?

taient l?

Tous deux assis, comme endormis

Au bord de la banquette en bois

Dans la salle d’attente

A travers la vitre, on voyait

Le vieux man?

ge qui grin?

ait

Et sa musique tourbillonnait

Dans la salle d’attente

Et cette musique semblait pousser

La grande aiguille de la pendule

Avec un bruit d?

mesur?

D?

mesur?

et ridicule

Et cette pendule les obs?

dait

Cette pendule qui les regardait

Cette pendule qui tourbillonnait

Dans la salle d’attente

Et dans leur t?

te ?a glissait

Man?

ge, musique, pendule…

La pendule devenait man?

ge

Le man?

ge devenait pendule

Et leurs souvenirs, en cort?

ge

Remontaient, d?

filaient, s’envolaient…

L’un pr?

s de l’autre ils?

taient l?

Tous deux assis, comme endormis

Au bord de la banquette en bois

Dans la salle d’attente

Et quand le train est arriv?

Tous deux, ils se sont regard?

s

Et sans un mot se sont lev?

s

Dans la salle d’attente

Et dans leur t?

te, ?a glissait:

Pr?

sent, pass?, man?

ge…

Les souvenirs devenaient pr?

sents

Le pr?

sent devenait souvenir…

Et leurs paroles, en cort?

ge

H?

sitaient, se troublaient, s’envolaient

Quand, dans le train, il est mont?

C’est elle qui s’en est aper?

u

Et en courant est revenue

Dans la salle d’attente

Mais le train avait disparu…

Vous n' trouvez pas que c’est idiot

Une femme qui marche dans la rue

Avec une musette et un calot?

C’t' idiot …

C’t' idiot …

…C't' idiot !

Один PR?

з іншого, вони?

були там

Обидва сидять, ніби сплять

На краю дерев'яної лави

У залі очікування

Через вікно було видно

Старий?

хто посміхається?

мають

І його музика кружляла

У залі очікування

І ця музика ніби підштовхувала

Велика стрілка годинника

Зі звуком

міряти?

D?

міряти?

і смішно

А цей маятник обс?

dait

Цей маятник, що спостерігав за ними

Цей маятник, що обертається

У залі очікування

А в їх т?

ти? це ковзало

Людина?

вік, музика, маятник...

Маятник став людиною?

вік

Чоловік?

ge став маятником

А їхні спогади в корті?

вік

Повернувся, з

закрутився, відлетів...

Один PR?

з іншого вони?

були там

Обидва сидять, ніби сплять

На краю дерев'яної лави

У залі очікування

А коли прибув поїзд?

Вони обидва подивилися один на одного?

с

І без слова троянда?

с

У залі очікування

А в їх т?

ти, це прослизнуло:

Pr?

відчуває, минуле?, чоловік?

ге…

Спогади ставали ближчими.

відчувати

PR?

відчуття стали спогадами...

А їхні слова, в корт?

вік

Гей?

сидів, хвилювався, полетів

Коли він сів у потяг?

Вона та, що дізналася?

а

І біг повернувся

У залі очікування

Але поїзд пішов...

Ви не думаєте, що це дурно

Жінка йде по вулиці

З рюкзаком і фуражкою?

ти дурний...

ти дурний...

…Ти тупий!