Les gens - Ridsa

Les gens, les gens, les gens

Ah les gens, les gens, les gens

Si j'écoute les gens, je n’ai pas le quart de ce que j’ai

On me dit «T'es pas mon genre»,

J’réponds «J'le deviendrai»

Pas besoin de faire semblant,

Je veux juste qu’on me foute la paix

Danser, rire et vivre encore

Si je peux faire le tour de la Terre.

Je veux sortir sans avoir peur

Je veux jouer sans réfléchir

Moi j’veux chanter, oui encore

Être heureux sans être ivre

Alors changeons de décor

Et puis changeons nos regards

Voyons plus loin que les formes

Avant qu’il ne soit trop tard

Dis-moi où sont les gens qui vivent et qui s’aiment?

Où sont passés tous ceux qui s’en souviennent?

(et allez, allez) laissez-moi

(et allez, allez) on verra bien

Les gens, les gens, les gens

Ah les gens, les gens, les gens

A l'époque on s’amusait

Un ballon rond sur le bitume

Puis à chaque rayon de Soleil

On allait côtoyer l'écume.

Et on se contentait de rien

On rêvait d’amour, pas de thune

Les enfants jouaient dans la rue

On savait contempler la Lune.

Peu importe les origines

Si on sait donner la main

Oui prenons le temps de dire

Que demain tout ira bien.

Alors changeons de décor

Et puis changeons nos regards

Voyons plus loin que les formes

Avant qu’il ne soit trop tard

Dis-moi où sont les gens qui vivent et qui s’aiment?

Où sont passés tous ceux qui s’en souviennent?

(et allez, allez) laissez-moi

(et allez, allez) on verra bien

Les gens, les gens, les gens

Ah les gens, les gens, les gens

(Les gens, les gens, les gens

Ah les gens, les gens, les gens)

Non je n’ai pas peur,

Je veux seulement vivre

Et sortir voir le ciel,

Profiter du temps qui s’en va

Et dire à tous ces gens que j’aime

Que s’ils veulent me voir je n’ai pas changé

Je suis toujours le même

Pas besoin de faire semblant, semblant.

Dis-moi où sont les gens qui vivent et qui s’aiment?

Où sont passés tous ceux qui s’en souviennent?

(et allez, allez) laissez-moi

(et allez, allez) on verra bien

Les gens, les gens, les gens

Ah les gens, les gens, les gens

Люди, люди, люди

Ах люди, люди, люди

Якщо я слухаю людей, то не маю й чверті того, що маю

Вони кажуть мені "Ти не мій тип",

Я відповідаю "я ним стану"

Не треба прикидатися,

Я просто хочу, щоб мене залишили на самоті

Танцюй, смійся і знову живи

Якби я міг обійти землю.

Я хочу вийти без страху

Я хочу грати бездумно

Я хочу співати, так ще раз

Будьте щасливі, не будучи п'яними

Тож давайте змінимо сцену

А потім давайте змінимо наш зовнішній вигляд

Давайте подивимося за рамки форм

Поки не пізно

Скажи мені, де ті люди, які живуть і люблять один одного?

Куди поділися всі, хто це пам'ятає?

(і давай, давай) дозволь мені

(і давай, давай) побачимо

Люди, люди, люди

Ах люди, люди, люди

У той час нам було весело

Круглий м'яч на асфальті

Потім з кожним промінчиком сонця

Ми збиралися потерти плечі піною.

І ми погодилися ні на що

Ми мріяли про кохання, а не про гроші

Діти гралися на вулиці

Ми вміли споглядати Місяць.

Незалежно від походження

Якщо ми вміємо потискати руку

Так, давайте знайдемо час, щоб сказати

Що завтра все буде добре.

Тож давайте змінимо сцену

А потім давайте змінимо наш зовнішній вигляд

Давайте подивимося за рамки форм

Поки не пізно

Скажи мені, де ті люди, які живуть і люблять один одного?

Куди поділися всі, хто це пам'ятає?

(і давай, давай) дозволь мені

(і давай, давай) побачимо

Люди, люди, люди

Ах люди, люди, люди

(Люди, люди, люди

Ах люди, люди, люди)

Ні, я не боюся,

Я просто хочу жити

І вийти подивитися на небо,

Скористайтеся проведеним часом

І скажи всім цим людям, що я люблю

Що якщо вони хочуть мене бачити, я не змінився

Я все той же

Не треба прикидатися, прикидатися.

Скажи мені, де ті люди, які живуть і люблять один одного?

Куди поділися всі, хто це пам'ятає?

(і давай, давай) дозволь мені

(і давай, давай) побачимо

Люди, люди, люди

Ах люди, люди, люди