Nemmeno per un'ora - Riccardo Polidoro

Io corro in macchina e il cuore lacrima

cerchi un’altra scusa e poi,

dimmi la verità che sei patetica

che cos'è successo a noi.

Per me che eri il cielo ed i pensieri,

che cosa credi, è facile restare soli

Visione elastica, sarà fantastica

la mia vita senza te

che a volte isterica mi fai la predica,

te la prendi sempre con me.

E te la tiri, non sei mica una star

mi guardi e poi ridi, mi rubi l’anima.

Ma io sto qua

ad aspettare il tuo sorriso

come vento all’improvviso,

come luce dalle stelle

troppo bella è la tua pelle,

come il rosso dell’autunno

stretto dentro questa mano,

come il cuore a pezzi che

vorrebbe dirti che

ti amo… si, io ti amo.

Non posso stare senza te nemmeno per un’ora

perché tu sei il fuoco che mi brucia ancora.

Silenzio empirico, la storia è in bilico,

tu scendi dalla macchina.

A questo punto sai, l’istinto è andare via,

e lasciarti dove sei.

Guardo il sole, che è dentro gli occhi tuoi

e dico amore

fai pure quel che vuoi.

Ma io sto qua

ad aspettare il tuo sorriso

come vento all’improvviso,

come luce dalle stelle

troppo bella è la tua pelle,

come il rosso dell’autunno

stretto dentro questa mano,

come il cuore a pezzi che

vorrebbe dirti che

ti amo… io, si, ti amo.

Non posso stare senza te nemmeno per un’ora

perché tu sei il fuoco che mi brucia ancora.

Anche tu hai paura

che finisca la nostra avventura,

come un passo scompare leggero

in un sentiero.

Starò lì tra le mura

a guardare nel cielo la luna,

a capire che cosa non va.

E perché sto qua

ad aspettare il tuo sorriso

come vento all’improvviso,

come luce dalle stelle

troppo bella è la tua pelle,

come il rosso dell’autunno

stretto dentro questa mano,

come il cuore a pezzi che

vorrebbe dirti che

ti amo… si, io ti amo.

Non posso stare senza te nemmeno per un’ora

perché tu sei il fuoco che mi brucia ancora.

Я біжу до машини і мої серце рветься

ви шукаєте інше виправдання, а потім,

скажи мені правду, ти жалюгідний

що сталося з нами.

Для мене, хто був  небом і  думками,

як ти думаєш, легко бути одному

Еластичний зір, це буде чудово

моє життя без тебе

які іноді в істериці роблять мені проповіді,

ти завжди зриваєшся на мені.

А ти спокійно, ти не зірка

ти дивишся на мене, а потім смієшся, ти крадеш мою душу.

Але я залишаюся тут

чекати на твою усмішку

як раптовий вітер,

як світло від зірок

твоя шкіра надто красива,

як червона осінь

тримав у цій руці,

як серце в шматочках, які

хотів би сказати тобі це

Я кохаю тебе... так, я кохаю тебе.

Я не можу бути без тебе навіть на годину

тому що ти вогонь, який все ще пече мене.

Емпірична тиша, історія на терезах,

ви виходите з машини.

У цей момент ви знаєте, інстинкт полягає в тому, щоб піти,

і залишити вас там, де ви є.

Я дивлюся на сонце, яке в твоїх очах

і я кажу любов

робити все, що ви хочете.

Але я залишаюся тут

чекати на твою усмішку

як раптовий вітер,

як світло від зірок

твоя шкіра надто красива,

як червона осінь

тримав у цій руці,

як серце в шматочках, які

хотів би сказати тобі це

Я кохаю тебе... так, я кохаю тебе.

Я не можу бути без тебе навіть на годину

тому що ти вогонь, який все ще пече мене.

Ви теж боїтеся

нехай наші пригоди закінчаться,

як крок, він легко зникає

на шляху.

Я залишуся там у стінах

дивитися на місяць у небі,

щоб зрозуміти, що не так.

І чому я тут

чекати на твою усмішку

як раптовий вітер,

як світло від зірок

твоя шкіра надто красива,

як червона осінь

тримав у цій руці,

як серце в шматочках, які

хотів би сказати тобі це

Я кохаю тебе... так, я кохаю тебе.

Я не можу бути без тебе навіть на годину

тому що ти вогонь, який все ще пече мене.