Chanson d'avril - Reynaldo Hahn, Жорж Бизе

Lève-toi!

lève-toi!

le printemps vient de naître!

Là-bas, sur les vallons, flotte un réseau vermeil!

Tout frissonne au jardin, tout chante et ta fenêtre

Comme un regard joyeux, est pleine de soleil!

Du côté des lilas aux touffes violettes

Mouches et papillons bruissent à la fois

Et le muguet sauvage, ébranlant ses clochettes

A réveillé l’amour endormi dans les bois!

Puisqu’Avril a semé ses marguerites blanches

Laisse ta mante lourde et ton manchon frileux

Déjà l’oiseau t’appelle et tes soeurs les pervenches

Te souriront dans l’herbe en voyant tes yeux bleus!

Viens, partons!

au matin, la source est plus limpide;

Lève-toi!

viens, partons!

N’attendons pas du jour les brûlantes chaleurs;

Je veux mouiller mes pieds dans la rosée humide

Et te parler d’amour sous les poiriers en fleurs

Вставай!

Вставай!

щойно народилася весна!

Там, по долинах, пливе червона мережа!

Все тремтить в саду, все співає і твоє вікно

Як веселий погляд, сповнений сонця!

На стороні бузок з фіолетовими пучками

Шелестять і мухи, і метелики

І конвалія дика, трясе дзвіночки

Розбудив сплячу любов у лісі!

З квітня посіяла її білі ромашки

Залиште свою мантію важкою, а муфту — прохолодною

Вже пташка кличе вас і ваших сестер барвінками

Посміхнеться тобі в траві, побачивши твої блакитні очі!

Давай, ходімо!

вранці джерело ясніше;

Вставай!

давай, ходімо!

Не будемо чекати пекучої спеки дня;

Хочу змочити ноги в мокрій росі

І поговоримо з тобою про кохання під квітучими грушами