Promessa - Renato Zero

Ero una promessa

Speranza, io

Dietro ogni ambizione

Il nome mio

E lentamente crescevo

A stare in piedi io, imparavo

E grazie ai mille consigli…

L’errore divenne virtù

Ti ringrazio madre

Per quando eri là

Avrei, altrimenti vinto

Sui miei timori chissà!

Padre!

In silenzio ti amavo

La voce ed i gesti tuoi, imitavo

Da te, la fede e il coraggio

Mio vecchio amico!

Infallibile e saggio!

Perché, vi siete arresi.

Io non saprei…

Se ogni traguardo era per voi!

Se non ho più la vostra complicità

Lottare… a cosa servirà?

Il tempo, faccia pure il mestiere suo

Se tempo, poi ne resterà

Purché, ci trovi ancora insieme

Insieme.

Nel sorriso e nella nostalgia!

Come si cambia, però

Non so scordarmi di voi

Che farei, solo!

Non sarò, mai così forte

L’ultimo abbraccio, e poi… la morte!

Mi lascerete ai miei sbagli

Sarò anch’io così grande, con i miei figli?

Perché vi siete arresi io non saprei

La scuola non finisce mai!

Esami, quanti esami io mollerei

Urlate ancora: ce la fai!

Vorrei che un giorno, foste fieri di me

Se mai quel giorno arriverà

Per ripagarvi dell’attesa

Troppe rinunce, ed amarezze, io lo so!

Come si cambia però

Io ancora qui tornerò

Che farei

Я був обіцянкою

Надія, я

За будь-якими амбіціями

Моє ім'я

І потихеньку я виріс

Я вчився вставати

І завдяки тисячі порад...

Помилка стала чеснотою

Дякую мамо

Бо коли ти був там

Інакше я б виграв

Хто знає про мої страхи!

Отче!

У тиші я любив тебе

Твій голос і твої жести я наслідував

Від вас віра і мужність

Мій старий друже!

Безпомилковий і мудрий!

Чому, ти здався.

я б не знав…

Якби кожна віха була для вас!

Якщо я більше не маю твоєї співучасті

Боротьба ... яка користь?

Час, нехай робить свою справу

Якщо час, то залишиться

За умови, що ви все одно знайдете нас разом

Разом.

В усмішці і в ностальгії!

Але як ти змінишся

Я не знаю, як тебе забути

Що б я робив, один!

Я ніколи не буду таким сильним

Останні обійми, а потім ... смерть!

Ти залишиш мене на волю моїх помилок

Чи я теж буду таким великим зі своїми дітьми?

Чому ти здався, я не знаю

Школа ніколи не закінчується!

Іспити, скільки іспитів я б відмовився

Кричи знову: ти можеш!

Я хочу, щоб колись ти пишався мною

Якщо цей день коли-небудь настане

Щоб відплатити тобі за очікування

Забагато жертв і гіркоти, я знаю!

Але як ти змінишся

Я залишуся тут знову

Що б я зробив