Niente - Renato Zero

Niente non ci sorprende più

La mente si difende, il cuore si arrende

Non lasciarmi almeno tu

Niente ormai, padroni di niente

Ci siamo ma non sappiamo chi siamo!

Niente, la malinconia…

Il rombo di un motore, vivere per errore

Trascinati per la via

Niente trucco, facciamo finta di niente

Con niente: anche l’amore è impotente!

Niente, eppure il cielo è blu

Ma non vediamo niente perché a testa bassa noi

Guardiamo giù

Forse… Mondo, non hai più risorse?

O forse, siamo soltanto comparse?

Lentamente andiamo

Estranei noi sembriamo

Noi confusi tra la gente

Le voglie mie, le ansie tue

Travolte dalla corrente!

Che farò, che farai

Che cosa faremo noi?

Non si può stare qui

E dire sempre di si

Questa città seducente

Apre le gambe e ci sta…

Ma questa folle avventura

Per quanto durerà…

Niente abita con noi

Nel traffico invadente, nell’aria pesante

Nei pensieri detti mai…

Prova a stare ancora al mio fianco

A dirmi «Coraggio «se sarò stanco!

Pane e anfetamine

Squallide dottrine

E chi dice, andate avanti

Non lo sa come si sta

Quando non tornano i conti

Che farò, che farai

Che fine faremo noi

Non si può stare qui

E dire sempre di si

Alla follia che ci assale

Chi arriverà primo vivrà…

E caso mai ti andrà male… Il niente basterà

Нас вже ніщо не дивує

Розум захищається, серце здається

Не залишай мене хоча б тебе

Тепер нічого, господарі нічого

Ми є, але ми не знаємо, хто ми!

Нічого, меланхолія...

Рев двигуна, що живе помилково

Тягнули по дорозі

Без макіяжу, давайте прикидамося, що нічого не сталося

Ні з чим: навіть любов безсила!

Нічого, але небо синє

Але ми нічого не бачимо, тому що опускаємо голови

Давайте подивимося вниз

Можливо… Світ, у вас закінчилися ресурси?

А може, ми просто статистки?

Повільно йдемо

Ми здається чужими

Ми розгубилися серед людей

Мої бажання, твої тривоги

Пригнічений течією!

Що я зроблю, що ти зробиш

Що ми будемо робити?

Ви не можете залишатися тут

І завжди кажи так

Це спокусливе місто

Він розкриває ноги і підходить...

Але ця божевільна пригода

Скільки це триватиме...

З нами нічого не живе

У настирливому русі, у важкому повітрі

У думках ніколи не сказав...

Спробуй знову залишитися біля мене

Сказати мені «Сміливість», якщо я втомився!

Хліб і амфетаміни

Убогі доктрини

А хто скаже, вперед

Він не знає, як він

Коли це не складається

Що я зроблю, що ти зробиш

Що буде з нами

Ви не можете залишатися тут

І завжди кажи так

До божевілля, яке нас охоплює

Хто перший прийде, той буде жити...

І про всяк випадок, якщо все піде не так... Нічого не вистачить