L'istrione - Renato Zero

Io sono un istrione

Ma la genialità

È nata insieme a me

Nel teatro che vuoi

Dove un altro cadrà

Io mi surclasserò

Io sono un istrione

Ma la teatralità

Scorre dentro di me

Quattro tavole in croce

E qualche spettatore

Chi sono lo vedrai…

Lo vedrai…

In una stanza di tre muri

Tengo il pubblico con me

Sull’orlo di un abisso oscuro

Coi i miei crac con i miei chi

E la commedia brillerà

Del fuoco sacro acceso in me

E parlo e piango e riderò

Nel personaggio… che vivrò

Perdonatemi se

Con nessuno di voi

Non ho niente in comune

Io sono un istrione

A cui la scena dà

La giusta dimensione

La vita torna in me

Ad ogni chi è di scena

Che io sentirò

E ancora morirò

Di gioia e di paura

Quando il sipario sale

Paura che potrò

Non ricordare più

La parte che so già

Poi quando tocca a me

Puntuale sono là

Nel sogno sempre uguale… uguale…

Io sono un istrione

Ed ho scelto oramai

La vita che farò

Procuratemi voi

Sei repliche in città

E un successo farò

Io sono un istrione

E l’arte, l’arte sola è la vita per me

Se mi date un teatro

E un ruolo adatto a me

Il genio si vedrà… si vedrà…

Con il mio viso ben truccato

Con la maschera che ho

In tono enfatico, discreto

Versi e prosa vi dirò

Con tenerezza o con furore

E mentre agli altri mentirò

Fino a che sembri verità

Fino a che io ci crederò…

Non è per vanità

Quel che valgo lo so

E ad essere sincero

Solo un vero istrione

È grande come me

Ed io ne sono fiero

Я істріон

Але геній

Вона народилася зі мною

У театр, який хочеш

Куди впаде інший

Я перевершу себе

Я істріон

Але театральність

Воно тече всередині мене

Чотири таблиці на хресті

І деякі глядачі

Хто я, ти побачиш...

Ви побачите…

У кімнаті з трьома стінами

Я тримаю глядачів при собі

На краю темної прірви

З моїми збоями з моїм хто

І комедія засяє

Священного вогню, запаленого в мені

І я говорю, і плачу, і буду сміятися

В характері ... що я буду жити

Вибачте, якщо

Ні з ким із вас

Я не маю нічого спільного

Я істріон

До чого дає сцена

Правильний розмір

Життя повертається до мене

Всім, хто на сцені

Що я почую

І все одно я помру

Від радості і страху

Коли підіймається завіса

Страх, що я зможу

Більше не пам'ятати

Частина, яку я вже знаю

Тоді, коли настане моя черга

Я там вчасно

Уві сні завжди те саме ... те саме ...

Я істріон

І я вже вибрав

Життя, яке я буду вести

Ти зрозумів мене

Шість повторів у місті

І я досягну успіху

Я істріон

А мистецтво, лише мистецтво для мене життя

Якщо ти подаруєш мені театр

Для мене це підходяща роль

Геній буде видно ... це буде видно ...

З добре накрашеним обличчям

З маскою у мене

Підкресленим, стриманим тоном

Вірші й прозу я тобі розповім

З ніжністю чи з люттю

А поки я буду брехати іншим

Поки це не здасться правдою

Поки я в це вірю...

Це не з марнославства

Чого я вартий, я знаю

І якщо чесно

Просто справжній істрион

Він такий же великий, як я

І я цим пишаюся