Giorni senza storia - Renato Zero

Le vele ferme!

Tace, il vento…

E adesso che ti inventi?

Capitano!

L’autonomia di un giorno, appena…

E, l’orizzonte laggiù… E' un progetto, blu!

Ti aspetta un giorno, senza storia!

Di quelli che, tu, non vorresti, avere mai…

Che ci scrivi, adesso, su quel libro?!

Capitano!

Giorni, che tu non ci stai…

Stelle buie, a scandire, i pensieri che hai…

Nell’inerzia, di mani e sartie!

Una voce… La tua!

Noi passeggeri, in mare

Di fretta, andiamo via

E, galleggiando, su inutili idee

Pecchiamo, di, fantasia!

Quanta paura, abbiamo…

Fermarci, un poco, a pensare, noi!

Quando, un ricordo, rimpianto, si fa…

Quando, un rimorso, si affaccerà…

E il viaggio, è già, a metà!

Dannati giorni, senza storia!

Nessuno arriva… E niente, mai, se ne va!

Giorni, che, tu non ci sei…

Stelle buie, a scandire

I pensieri, che hai!

Nell’inerzia, di mani e sartie…

E' col cuore, che vai… Te ne vai!

Noi, passeggeri in mare

Noi, che corriamo, via

Ci inabissiamo, in precarie bugie…

E scarsità, d’ironia…

Le storie, che inventiamo

Crederci, per non morire, noi!

Allora, salpiamo!

Più mare che puoi…

Dai, capitano… Coraggio che

Il vento, adesso, c'è…

Adesso c'è!

Adesso!

Dannati giorni, senza storia

Dovrà passare, questo tempo… Prima o poi!

Capitano!

Вітрила стійкі!

Вітер мовчить...

А тепер, коли ви вигадали себе?

Капітан!

Автономія одного дня, просто...

А там горизонт... Це проект, блакитний!

Вас чекає день без історії!

З тих, які ти ніколи б не хотів мати...

Що ви зараз пишете про цю книгу?!

Капітан!

Дні, коли тебе нема...

Темні зірки, щоб відзначити ваші думки...

По інерції, рук і саван!

Голос... Ваш!

Ми пасажири, на морі

Поспішаємо, ходімо

І, плаваючи на марних ідеях

Давайте грішити, фантазією!

Як ми боїмося...

Зупиніться, трішки, подумайте, нам!

Коли спогад, жаль, стає...

Коли з'явиться каяття...

А мандрівка вже на півдорозі!

Прокляті дні, без історії!

Ніхто не приходить… І ніщо ніколи не відходить!

Дні, те, тебе нема...

Темні зірки, щоб відзначити

Ваші думки!

По інерції рук і саван...

Ідеш серцем... Іди!

Ми, пасажири на морі

Ми, хто біжить, йдемо

Ми занурюємось у непевну брехню...

І дефіцит, іронія...

Історії, які ми вигадуємо

Повірте, щоб не вмерти, ми!

Тож давайте відпливаємо!

Скільки можна моря...

Давай, капітане... Давай

Зараз там вітер...

Тепер є!

Зараз!

Прокляті дні, без історії

Цей час доведеться пройти ... Рано чи пізно!

Капітан!