Le point Nemo - Renan Luce

À portée de Banque Populaire

Ou de Sodebo, au milieu de l’eau

À l’endroit où plus une terre

Ne renvois d'écho, il y a le point Nemo

Mais pourquoi alors, nous on reste au port

On ne monte pas à bord d’un bateau

À portée d’un œil que l’on jette

Sur les étagères, en ouvrant les livres

On voit bien, l’histoire se répète

En bonne horlogère, en bon bateau ivre

Mais pourquoi alors, on tolère encore

Les conquistadors haineux

Le point Nemo, ainsi nommé

Communément, comme un aimant, m’attire

Au point où on en est

Au coin où on nous met

Au moins au point Nemo, partir

À portée de bras que l’on baisse

Sous les vents mauvais, qu’on nous vaporise

On voit les saisons qu’on nous laisse

Loin du mois de mai, du temps des cerises

Mais pourquoi alors, nous on reste au port

On ne monte pas à bord d’un bateau

Le point Nemo, ainsi nommé

Communément, comme un aimant, m’attire

Au point où on en est

Au coin où on nous met

Au moins au point Nemo, partir

Dans les lointaines lassitudes

Dans les quarantièmes décourageant

Être avec exactitude

Le plus loin des gens

Le point Nemo, ainsi nommé

Communément, comme un aimant, m’attire

Au point où on en est

Au coin où on nous met

Au moins au point Nemo, partir

Le point Nemo, ainsi nommé

Communément, comme un aimant, m’attire

Au point où on en est

Au coin où on nous met

Au moins au point Nemo, partir

Au point où on en est

Au coin où on nous met

Au moins au point Nemo, partir

Неподалік від Banque Populaire

Або з Содебо, посеред води

Туди, де вже немає землі

Не повторюйте, це точка Немо

Але чому тоді, ми залишаємось у порту

Ви не сідаєте на човен

В межах досяжності ока, який ми кидаємо

На полицях, відкриваючи книги

Очевидно, що історія повторюється

В хорошого годинникаря, в хорошому п’яному човні

Але чому тоді, ми все одно терпимо

Ненависні конкістадори

Немо Стіч, т. зв

Зазвичай, як магніт, притягує мене

Де ми є

На кутку, де нас ставлять

Принаймні, щоб вказати на Немо, відійди

На відстані витягнутої руки, що опускаємо

Під поганими вітрами, що ми випаровуємось

Ми бачимо пори року, які залишилися нам

Далеко від місяця травня, від вишневого сезону

Але чому тоді, ми залишаємось у порту

Ви не сідаєте на човен

Немо Стіч, т. зв

Зазвичай, як магніт, притягує мене

Де ми є

На кутку, де нас ставлять

Принаймні, щоб вказати на Немо, відійди

В далекій втомі

У невтішні сорокові роки

бути акуратним

найдальше від людей

Немо Стіч, т. зв

Зазвичай, як магніт, притягує мене

Де ми є

На кутку, де нас ставлять

Принаймні, щоб вказати на Немо, відійди

Немо Стіч, т. зв

Зазвичай, як магніт, притягує мене

Де ми є

На кутку, де нас ставлять

Принаймні, щоб вказати на Немо, відійди

Де ми є

На кутку, де нас ставлять

Принаймні, щоб вказати на Немо, відійди