Strange Days - Разные Люди

Я разучился писать стихи.

Моя вера находится в коме.

Моя радость ушла на панель.

Моя честность подыхает в дурдоме.

Мне больно, и я об этом пою.

Мне страшно, но я так живу.

Мне противно, но я не блюю,

И все подгадываю день, когда же умру.

Strange days

Я не могу поверить в то, что скоро станет теплей,

И я все реже вижу радость в глазах друзей.

И я пытаюсь остаться таким, каким был,

Но это требует все больше и больше сил.

А мы все глушим водку, но все больше от скуки,

И все дуреем от того, что негде приложить руки.

И мне смешно от результатов мышиной возни.

Мы все в дерьме, и в этом, боже, безусловно равны.

Strange days

Мне стало как-то неуютно даже в собственном доме.

Я нахожусь постоянно в постоянном обломе.

И мне хочется забыться или просто забыть,

Кто я такой и что я должен обязательно жить.

И я меняю свободу на пятак суеты,

И я пытаюсь уйти от себя, но мечты

Не дают по ночам мне спокойно спать,

Я вспоминаю для чего я взял гитару опять

Strange days

Все будет хорошо, и в этом безусловно твой плюс,

Но я почти уже не чувствую полночный блюз.

Мне очень тяжело признаться, что я очень устал,

И не моя вина, что в общем стал я тем, кем я стал.

И в полутемной прокуренной квартире опять

Я слышал то, что хотел, но не мог понять.

И сидя в кресле говорил со мной больной человек,

А за окном была весна и падал первый снег.

Strange days

Я розучився писати вірші.

Моя віра перебуває у комі.

Моя радість пішла на панель.

Моя чесність подихає в дурдомі.

Мені боляче, і я про це співаю.

Мені страшно, але я так живу.

Мені гидко, але я не блюю,

І все підгадую день, коли вже помру.

Strange days

Я не можу повірити в те, що скоро стане тепліше,

І я все рідше бачу радість у очах друзів.

І я намагаюся залишитися таким, яким був,

Але це вимагає все більше і більше сил.

А ми все глушимо горілку, але все більше від скуки,

І все дуріємо від того, що ніде прикласти руки.

І мені смішно від результатів мишачої метушні.

Ми все в лайні, і в цьому, боже, безумовно рівні.

Strange days

Мені стало якось незатишно навіть у власному будинку.

Я постійно знаходжуся в постійному обломі.

І мені хочеться забути або просто забути,

Хто я такий і що я повинен обов'язково жити.

І я міняю свободу на п'яток суєти,

І я намагаюся піти від себе, але мрії

Не дають по ночами мені спокійно спати,

Я згадую для чого я взяв гітару знову

Strange days

Все буде добре, і в цьому безумовно твій плюс,

Але я майже вже не відчуваю північний блюз.

Мені дуже важко зізнатися, що я дуже втомився,

І не моя вина, що загалом став я тим, ким я став.

І в напівтемній прокуреній квартирі знову

Я чув те, що хотів, але не міг зрозуміти.

І сидячи в кріслі говорив зі мною хвора людина,

А за вікном була весна і падав перший сніг.

Strange days