Субмарина - Разные Люди

Лежит на грунте наша субмарина,

Зарывшись в ил по самый перископ,

Все оттого, что часовая мина

Из лодки сделала подводный братский гроб.

Над нами ласковое море,

И с двух сторон полоски берегов.

Осталась песня о просторе,

И воздуху — всего на семь часов.

Вариант:

Радист кричит: «Спасите наши души!»

Сквозь толщу вод летят тире и точки,

А тишина все глуше давит в уши, —

Письмо на ощупь ласточке и дочке.

Над нами ласковое море,

И с двух сторон полоски берегов.

Осталась песня о просторе,

И воздуху — всего на шесть часов.

Продуты полностью балластные цистерны,

Но субмарина с места не на фут,

Ну, все — конец!

А на земле, наверно,

Давно забыли, как нас всех зовут…

Над нами ласковое море,

И с двух сторон полоски берегов.

Осталась песня о просторе,

И воздуху — всего на пять часов.

Лежит на грунте наша субмарина,

Зарывшись в ил по самый перископ,

Кто виноват, что часовая мина

Из лодки сделала подводный братский гроб.

Лежить на ґрунті наша субмарина,

Закопавшись в іл по самий перископ,

Все тому, що годинна міна

З човна зробила підводну братську труну.

Над нами лагідне море,

І з двох сторін смужки берегів.

Залишилася пісня про простор,

І повітря — всього на сім годин.

Варіант:

Радист кричить: «Врятуйте наші душі!»

Крізь товщу вод летять тире і крапки,

А тиша все глуше тисне у вуха, —

Лист на на дотик ластівці та дочці.

Над нами лагідне море,

І з двох сторін смужки берегів.

Залишилася пісня про простор,

І повітря — всього на шість годин.

Продуті повністю баластні цистерни,

Але субмарина з місця не на фут,

Ну, все — кінець!

А на землі, напевно,

Давно забули, як нас усіх звати.

Над нами лагідне море,

І з двох сторін смужки берегів.

Залишилася пісня про простор,

І повітря — всього на п'ять годин.

Лежить на ґрунті наша субмарина,

Закопавшись в іл по самий перископ,

Хто винен, що годинна міна

З човна зробила підводну братську труну.