Правда - Разные Люди, ГПД

Вот и опять, как в шестидесятых,

Лидер пытается сдвинуть с места

То, что без водки, как и без мата,

Все равно что без дрожжей тесто.

Этой стране, пережившей плети,

И ныне об этом знает каждый,

Чтобы построить мечту столетий,

Мелочи лишь не хватило — правды.

Как не окрепший ее стебель

Били мечом, сапогом, ядом,

Вместе с ней уводили соседей,

Я знаю и все ж становлюсь рядом.

А правды тогда развелось не в меру,

Своя в Уфе и своя в Тобольске,

Но чем «Пионерская правда», к примеру,

Отличается от «Комсомольской».

Ведь правда бывает одна, и чтобы

Было с редактором «Правды», если

Вместо статей о делах хлеборобов,

Правду печатал о тех, кто в кресле.

Как не окрепший ее стебель

Били мечом, сапогом, ядом,

Вместе с ней уводили соседей,

Я знаю и все ж становлюсь рядом.

Мысли такие меня посетили,

На улице Съезда … Не помню номер…

А сколько их было, но что изменилось,

Разве ж еще кто-то помер!

Как не окрепший ее стебель

Били мечом, сапогом, ядом,

Вместе с ней уводили соседей,

Я знаю и все ж становлюсь рядом.

Как не окрепший ее стебель

Били мечом, сапогом, ядом,

Вместе с ней уводили соседей,

Я знаю и все ж становлюсь рядом.

Как не окрепший ее стебель

Били мечом, сапогом, ядом,

Вместе с ней уводили соседей,

Я знаю и все ж становлюсь рядом.

От і знову, як у шістдесятих,

Лідер намагається зрушити з місця

Те, що без горілки, як і без мату,

Все одно, що без дріжджів тісто.

Цій країні, що пережила батоги,

І нині про це знає кожен,

Щоб збудувати мрію століть,

Дрібниці лише не вистачило правди.

Як не міцніший її стебло

Били мечем, чоботом, отрутою,

Разом із нею вели сусідів,

Я знаю і все стаю поруч.

А правди тоді розлучилося не в міру,

Своя в Уфі і своя в Тобольську,

Але чим «Піонерська правда», наприклад,

Відрізняється від «Комсомольської».

Адже правда буває одна, і щоб

Було з редактором «Правди», якщо

Замість статей про справи хліборобів,

Правду друкував про тих, хто в кріслі.

Як не міцніший її стебло

Били мечем, чоботом, отрутою,

Разом із нею вели сусідів,

Я знаю і все стаю поруч.

Думки такі мене відвідали,

На вулиці З'їзду… Не пам'ятаю номер…

А скільки їх було, але що змінилося,

Хіба ще хтось помер!

Як не міцніший її стебло

Били мечем, чоботом, отрутою,

Разом із нею вели сусідів,

Я знаю і все стаю поруч.

Як не міцніший її стебло

Били мечем, чоботом, отрутою,

Разом із нею вели сусідів,

Я знаю і все стаю поруч.

Як не міцніший її стебло

Били мечем, чоботом, отрутою,

Разом із нею вели сусідів,

Я знаю і все стаю поруч.