Песнь - Разные Люди, ГПД

Ой над полями да над лесами русскими

Несется песня вольных пацанов,

Ее проводят девки — очи грустные,

Ой, нависает тень от батогов.

За что ж кровинушки не жалели силушки,

За что же прадеды билися с врагом,

А мы опять не разгибаем спинушки,

Да толстозады ездят все верхом.

Эй, браток, пособи!

Да плечом, да затянем песню грустную,

Эй, браток, пособи!

Еще разок за землю нашу русскую.

Эй!

А ну, давай!

Мы перебитые да ко всему привыкшие,

Да похлебавшие горюшка сполна,

Да наши матери культ не позабывшие

Не закрывают на ночь погреба.

Но наша вера — вера ненапрасная,

Уж как крепились пасмурные дни,

Ой, не к добру, уж слишком много красного,

А то что золотом, то давно в крови.

Эй, браток, пособи!

Да плечом, да затянем песню грустную,

Эй, браток, пособи!

Еще разок за землю нашу русскую.

Эй!

Когда ходили по деревням сироты,

Когда склоняли мы к убитым головы,

В высоких, тихих кабинетах Ироды

Тебя продали босую и голую.

Эх, мать честная, больше нету волюшки!

Эй, в колокола ударь, да посильней!

Чтоб не рыдали на парадах наши женушки,

Да чтоб детишкам жилось повольней.

Эй, браток, пособи!

Да плечом, да затянем песню грустную,

Эй, браток, пособи!

Еще разок за землю нашу русскую.

Эй, браток, пособи!

Да плечом, да затянем песню грустную,

Эй, браток, пособи!

Еще разок за землю нашу русскую.

Эй, браток, пособи!

Да плечом, да затянем песню грустную,

Эй, браток, пособи!

Еще разок за землю нашу русскую.

Ой над полями та над лісами російськими

Мчить пісня вільних пацанів,

Її проводять дівки — очі сумні,

Ой, нависає тінь від батогів.

За що ж кровінушки не жалкували силушки,

За що ж прадіди билися з ворогом,

А ми знову не розгинаємо спинушки,

Так товстозади їздять все верхи.

Гей, братку, підсоби!

Так плечем, так затягнемо пісню сумну,

Гей, братку, підсоби!

Ще раз за землю нашу російську.

Гей!

Ну, давай!

Ми перебиті та до всього звикли,

Так|

Так наші матері культ не забулі

Не закривають на ніч льоху.

Але наша віра — віра недаремна,

Як кріпилися похмурі дні,

Ой, не до добра, вже надто багато червоного,

А що що золотом, то давно в крові.

Гей, братку, підсоби!

Так плечем, так затягнемо пісню сумну,

Гей, братку, підсоби!

Ще раз за землю нашу російську.

Гей!

Коли ходили по деревах сироти,

Коли схиляли ми до вбитих голови,

У високих, тихих кабінетах Іроди

Тебе продали босу і голу.

Ех, мати чесна, більше нема волюшки!

Гей, в дзвони вдари, так сильніше!

Щоб не ридали на парадах наші дружини,

Так, щоб діточкам жилося повільніше.

Гей, братку, підсоби!

Так плечем, так затягнемо пісню сумну,

Гей, братку, підсоби!

Ще раз за землю нашу російську.

Гей, братку, підсоби!

Так плечем, так затягнемо пісню сумну,

Гей, братку, підсоби!

Ще раз за землю нашу російську.

Гей, братку, підсоби!

Так плечем, так затягнемо пісню сумну,

Гей, братку, підсоби!

Ще раз за землю нашу російську.