Не верит - Рапсат, Нуар

Ты можешь плакать сколько захочешь

Но знай Москва не верит слезам

Подруги говорили пора бросить

А ты в ответ то что не отдам

Ты можешь плакать сколько захочешь

Но знай Москва не верит слезам

Подруги говорили пора бросить

А ты в ответ то что не отдам

Девочка хотела чтобы её любили тоже

Чтобы было словно в фильмах про любовь

Но любовь живёт три года,

И они промчали быстро,

Сейчас у неё всё в красках ля минор

Он обещал тебя любить

И он не станет предавать

Но оказалось лишь его слова на ветер

Он нашёл себе другую, ничего не объяснив

Показав в сторону двери

Всё по классике — за собой захлопнуть дверью так чтоб

Дать понять что белый флаг поднимает флагшток

Ты срываешь как будто патч Stone'а

И цепляешься к словам.

Ну же плачь вновь!

Я не верю в эту грязь

Это что нужно нам настолько?

Ты плачешь зря,

Ведь тушь не водостойкая!

Подруги пусть твердят, что ты лучшего достойна

Что нужен тебе дятел плюшевый для сторис.

Извольте, я подвинусь, если честно!

Очередной советчик «чешет» лесом

Давай не эсэмэсь!

не эсэмэсь!

Лучше думай о дипломах и о сессиях

Зачем поэт и песенник, который тебя бесит, а!?

Ты удалишь совместные фото

Из своего инстаграма

И почему пришла пьяна домой

Поймёт лишь только мама

Ты можешь плакать сколько захочешь

Но знай Москва не верит слезам

Подруги говорили пора бросить

А ты в ответ то что не отдам

Ты можешь плакать сколько захочешь

Но знай Москва не верит слезам

Подруги говорили пора бросить

А ты в ответ то что не отдам

Ты удалишь совместные фото

Из своего инстаграма

И почему пришла пьяна домой

Поймёт лишь только мама

Поймёт лишь только мама

Поймёт лишь только мама

Ти можеш плакати скільки захочеш

Але знай Москва не вірить сльозам

Подруги говорили час покинути

А ти у відповідь те, що не віддам

Ти можеш плакати скільки захочеш

Але знай Москва не вірить сльозам

Подруги говорили час покинути

А ти у відповідь те, що не віддам

Дівчинка хотіла щоб її любили теж

Щоб було ніби у фільмах про кохання

Але кохання живе три роки,

І вони промчали швидко,

Зараз у неї все у фарбах ля мінор

Він обіцяв тебе кохати

І він не стане зраджувати

Але виявилося лише його слова на вітер

Він знайшов собі іншу, нічого не пояснивши

Показавши убік дверей

Все за класикою - за собою зачинити дверима так щоб

Дати зрозуміти, що білий прапор піднімає флагшток

Ти зриваєш ніби патч Stone'а

І чіпляєшся до слів.

Ну ж плач знову!

Я не вірю в цей бруд

Це що нам потрібно настільки?

Ти плачеш дарма,

Адже туш не водостійка!

Подруги нехай твердять, що ти найкращого гідна

Що потрібний тобі дятел плюшевий для сторіс.

Будь ласка, я посунуся, якщо чесно!

Черговий порадник «чеше» лісом

Давай не есемес!

не есемес!

Краще думай про дипломи та сесії

Навіщо поет і пісняр, який тебе бісить, а!?

Ти видалиш спільні фото

Зі свого інстаграма

І чому прийшла п'яна додому

Зрозуміє лише мама

Ти можеш плакати скільки захочеш

Але знай Москва не вірить сльозам

Подруги говорили час покинути

А ти у відповідь те, що не віддам

Ти можеш плакати скільки захочеш

Але знай Москва не вірить сльозам

Подруги говорили час покинути

А ти у відповідь те, що не віддам

Ти видалиш спільні фото

Зі свого інстаграма

І чому прийшла п'яна додому

Зрозуміє лише мама

Зрозуміє лише мама

Зрозуміє лише мама