Дон Кихот - Рапсат

Между нами города и тонкий лед

Я иду к тебе, я словно Дон Кихот

Босыми ногами по разбитым стеклам

У нас все погасло, мне больше не больно

Потоплю грусть и радость

В своем коньяке

Кого раньше целовал

Вдруг стали никем

Ты листаешь фото, где нет проблем

Ты мечтаешь быть той, той ради детей

Тебя потеряю, мне ничуть не жаль

Мы бежим с тобою по лезвию ножа

Ты бросаешь фразы

Повышаешь голос

Мы с тобою разные

И вернуть все слишком поздно

Больше меня не трогай своими руками

Ты что ли не видишь, я сегодня пьяный

Не зажили раны, появились шрамы

Засыпаю поздно, просыпаюсь рано

Между нами города и тонкий лед

Я иду к тебе, я словно Дон Кихот

Босыми ногами по разбитым стеклам

У нас все погасло, мне больше не больно

Між нами міста і тонкий лід

Я іду до тебе, я немов Дон Кіхот

Босими ногами по розбитим склам

У нас все згасло, мені більше не боляче

Потоплю смуток і радість

У своєму коньяку

Кого раніше цілував

Раптом стали ніким

Ти листуєш фото, де немає проблем

Ти мрієш бути тією, тою заради дітей

Тебе втрачу, мені анітрохи не жаль

Ми біжимо з тобою по лезу ножа

Ти кидаєш фрази

Підвищуєш голос

Ми з тобою різні

І повернути все надто пізно

Більше мене не чіпай своїми руками

Ти, що не бачиш, я сьогодні п'яний

Не зажили рани, з'явилися шрами

Засинаю пізно, прокидаюся рано

Між нами міста і тонкий лід

Я іду до тебе, я немов Дон Кіхот

Босими ногами по розбитим склам

У нас все згасло, мені більше не боляче