The Jolly Beggar - Rapalje

It’s of a jolly beggarman came tripping o’er the plain

He came unto a farmer’s door a lodging for to gain

The farmer’s daughter she came down and viewed him cheek and chin

She says, He is a handsome man.

I pray you take him in

We’ll go no more a roving, a roving in the night

We’ll go no more a roving, let the moon shine so bright

We’ll go no more a roving

He would not lie within the barn nor yet within the byre

But he would in the corner lie down by the kitchen fire

o then the beggar’s bed was made of good clean sheets and hay

And down beside the kitchen fire the jolly beggar lay

We’ll go no more a roving, a roving in the night

We’ll go no more a roving, let the moon shine so bright

We’ll go no more a roving

The farmer’s daughter she got up to bolt the kitchen door

And there she saw the beggar standing naked on the floor

He took the daughter in his arms and to the bed he ran

Kind sir, she says, be easy now, you’ll waken our goodman

We’ll go no more a roving, a roving in the night

We’ll go no more a roving, let the moon shine so bright

We’ll go no more a roving

Now you are no beggar, you are some gentleman

For you have stolen my maidenhead and I am quite undone

I am no lord, I am no squire, of beggars I be one

And beggars they be robbers all, so you re quite undone

We’ll go no more a roving, a roving in the night

We’ll go no more a roving, let the moon shine so bright

We’ll go no more a roving

She tok the bed in both her hands and threw it at the wall

Says go you with beggar man my maidenhead and all

We’ll go no more a roving, a roving in the night

We’ll go no more a roving, let the moon shine so bright

We’ll go no more a roving

Це як веселий жебрак, який спотикався по рівнині

Він прийшов до дверей фермера, щоб отримати житло

Дочка фермера зійшла і подивилася йому на щоку та підборіддя

Вона каже: він гарний чоловік.

Я молюся, щоб ви прийняли його

Ми не будемо більше бродити, бродити вночі

Ми більше не будемо бродити, нехай місяць світить так яскраво

Ми більше не будемо ходити

Він не лежатиме ні в сараї, ні в байці

Але він ліг би в кутку біля кухонного вогню

o тоді ліжко жебрака було з доброго чистого простирадла та сіна

А внизу біля кухонного вогнища лежав веселий жебрак

Ми не будемо більше бродити, бродити вночі

Ми більше не будемо бродити, нехай місяць світить так яскраво

Ми більше не будемо ходити

Дочка фермера встала, щоб засунути двері кухні

І там вона побачила жебрака, який стояв голий на підлозі

Він взяв дочку на ручні й побіг до ліжка

Добрий пане, — каже вона, — заспокойтеся, ви розбудите нашого доброго чоловіка

Ми не будемо більше бродити, бродити вночі

Ми більше не будемо бродити, нехай місяць світить так яскраво

Ми більше не будемо ходити

Тепер ти не жебрак, ти якийсь джентльмен

Бо ви вкрали мою дівочу голову, а я зовсім загинув

Я не лорд, я не сквайр, я є одним із жебраків

А жебраки всі вони розбійники, тож ви загинули

Ми не будемо більше бродити, бродити вночі

Ми більше не будемо бродити, нехай місяць світить так яскраво

Ми більше не будемо ходити

Вона схопила ліжко обома руками й кинула в стіну

Каже, йдіть ви з жебраком, моя діва та все таке

Ми не будемо більше бродити, бродити вночі

Ми більше не будемо бродити, нехай місяць світить так яскраво

Ми більше не будемо ходити